PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТЫ iPad / iPhone ФАКТЫ Android
Автор: Борис Кушнірук

Чому здорожчали продукти харчування

Чи справді ріст мінімальних зарплат призвів до стрімкого зростання цін на продукти харчування?

Дехто з наших експертів активно переконують, що майже не головна причина стрімкого зростання цін у 2017 році – це підвищення удвічі мінімальної зарплати. Безперечно, певний вплив на зростання цін це мало. Але аналіз економічної статистики показує, що вплив цього фактору суттєво перебільшується.

Для того щоби зрозуміти це, варто проаналізувати декілька даних, які можна знайти на сайті Держкомстату та Нацбанку. По-перше, потрібно звернути увагу на дані щодо зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) у 2016 та 2017 роках.

Читайте: Ціни на продукти у 2018 році – що подорожчає і коли

Так, за підсумками 2016 року, ІСЦ склав 112,4%. При цьому зростання цін на продукти харчування та безалкогольні напої -103,3%, на алкогольні напої та тютюнові вироби – 122,5%, житлово-комунальні послуги -147,2%.
У 2017 році ІСЦ склав 113,7%, на продукти харчування та безалкогольні напої -117,7%, на алкогольні напої та тютюнові вироби – 120,7%, житлово-комунальні послуги -110,6%.

Отже, як бачимо, саме зростання цін на продукти харчування та безалкогольні у 2017 році найбільш суттєво вплинуло на зростання ІСЦ і доволі болюче вдарило по гаманцям малозабезпечених осіб.

А тепер подивимося на номінальні доходи населення.

За підсумками 2016 року вони склали 2002,4 млрд грн. Ріст у порівнянні з 2015 роком – 115,4%. При цьому загальний обсяг зарплат склав 837250 млн грн. Увага, ріст – 123,7%.

Дані по доходам населення за весь 2017 рік буде оприлюднено лише у березні 2018 року. Але можемо подивитися тенденцію за перші три квартали 2017 року.

Так, номінальні доходи населення склали 1703,1 млрд грн. У порівнянні з першим-третім кварталами 2016 року ріст склав 121,8%. Загальний обсяг зарплат склав 774035 млн грн. Ріст — 127,1%.

Тобто, як бачимо темп росту зарплат збільшився, але зовсім не суттєво. Важливо також зауважити, що зарплати у сукупних доходах населення складають лише 40-43%.

При цьому слід зазначити, що станом на перше грудня 2017 року, монетарна база (обсяг емітованих Нацбанком коштів) склала 378,7 млрд грн і скоротилася у порівнянні з початком року на 2,8 млрд грн. Тобто, Нацбанк протягом року не емітував, а навпаки вилучав гроші з обігу. 

Якщо подивитися на монетарний показник МО (готівка за межами банків), то він теж скоротився станом на 1 грудня 2017 року (310,4 млрд грн) у порівнянні з початком року (314,4 млрд грн).

Невже хтось на підставі цих даних може стверджувати, що саме ріст мінімальної зарплати був визначальним для суттєвого зростання цін на продукти харчування у 2017 році? Очевидно, що це не так.

Насправді, суттєвих причин зростання цін на продукти харчування декілька, з яких прискорення темпів зростання доходів та зарплат лише одна з них.

Серед інших — суттєве зростання цін на продукти харчування на зовнішніх ринках у цьому році. За даними ФАО загальний індекс цін на продовольство збільшився на 8,2%. А наші аграрії та виробники продуктів вже дивляться, чи можуть вони свою продукцію експортувати на зовнішні ринки. І той ріст експорту сільгосппродукції та продуктів харчування, який ми спостерігали у 2017 році, не міг не призвести до прив’язки внутрішніх цін до зовнішніх.

Також, є фактор зловживання монопольним становищем на ринку курячого яйця та, що особливо відчутне, курячого м’яса. Серед негативних факторів, які спровокували зростання цін на м’ясо, слід згадати також африканську чуму свиней (АЧС), яка у 2016 році та особливо 2017 році активно поширювалась Україною.

Отже, проблема дуже суттєвого зростання споживчих цін пов’язана не тільки з надмірним зростанням доходів та зарплат в обсягах більших ніж ріст продуктивності праці. І зовсім не у монетарній політиці Нацбанку. Вона не просто жорстка, а значною мірою абсурдна.

Проблема у сировинній структурі економіки, з низьким рівнем частки зарплат у витратах підприємств, як наслідок, у загальних низьких доходах населення, що призводить до того, що витрати на продукти харчування (без витрат на алкогольні напої та вироби з тютюну — 7,8%), за методикою Держкомстату, складає 41,8% відсотків.

Насправді, для значної частини населення з медіанним рівнем доходів ці витрати на продукти харчування суттєво вищі. А значить і вплив цін на них для цієї категорії населення значно відчутніший.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Вверх Вверх
Вверх

    Нашли ошибку в тексте?

    Ошибка