PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТЫ iPad / iPhone ФАКТЫ Android
Автор:Владислав Мальчевский

Орест Субтельный – легенда украинской истории

У 1949 його батьки Ореста Субтельного виїхали до Філадельфії, де на той час вже була потужна українська діаспора. Там Орест пішов до середньої школи та став учасником української скаутської  організації Пласт.  Почав відвідувати Українську суботню школу.

Тоді він ще й не думав пов’язувати своє життя з історією України.

– Я, часом, тікав зі школи, бо п’ять днів ходили до школи, а тут у суботу всі вільні, а ми мусим йти… Ну, і ми ходили. Слухали курс стародавньої української історії. Такий нудний. Вже не міг слухати, про тих козацьких героїв. Кидав камінчик своєму другові, який сидів за сусідньою партою, і влучив випадково професору в лоба. Він мені сказав, що саме через таких як я, ми маємо таку історію, та не маємо держави. Я тепер так пояснюю собі, чому я взявся за це все, почав займатись історіє,- усміхаючись казав Орест.

У 1962 році юнак вступив на історичний факультет Темпельского університету у Філадельфії. Коли почав досліджувати українську історію, то зрозумів: у цій справі потрібен новий підхід, методологія та прорив, інакше все зайде в глухий кут, буде втрачена перспектива на подальшу наукову кар’єру і вічне безслав’я.

Ступінь бакалавра з історії отримав у 1965 році. Після того вступив на магістерську програму в університет Північної Кароліни, в Чапел-Хілл, де 1967 році здобув ступінь магістра.

Згодом, навчаючись на аспірантурі у Гарвардському університеті, Субтельний увійшов до когорти найкращих аспірантів інституту українських досліджень і став першим, хто отримав докторський ступінь у програмі українських студій.

Орест Субтельний.

Викладацьку кар’єру Субтельний розпочав у Гарвардському університеті у 1972 році, а через 2 роки продовжив її у Гамільтонському коледжі у Нью-Йорку.

У 1988 році вчений видав книгу Україна: Історія  в Торонтському університеті. Її  визнали однією із найвпливовіших і найважливіших книжок, опублікованих університетом Торонто за сто років його існування.

У 1990 році Орест Субтельний, за підтримки історика Станіслава Кульчинцького, видав свою книгу в Україні.

Наприкінці існування Радянського Союзу, Україна: Історія викликала фурор і стала настільною книгою більшості українців. Вона висвітлювала ті моменти української історії, які навмисно приховували радянські історики. І це викликало ефект національного піднесення. Ідея об’єктивності історії та національного відродження – стали одним з тих каталізаторів, які рухали українцями на шляху до здобуття незалежності.

Коли Україна стала незалежною, історик часто приїжджав на Батьківщину.

Спілкувався з студентами, проводив лекції, займався просвітницькою діяльністю.  Згодом, він перевидав свою книгу Україна: Історія із новим розділом.

– Я не можу роздрукувати свою книжку, без розділу про незалежність України,  – пише Орест .

Після цього  в 1992 році, історика обрали закордонним членом НАН України, а вже 22 грудня 2006 присвоїли звання Почесного доктора Дипломатичної академії України при МЗС України.

Усе життя Орест Субтельний ідентифікував себе як українець, а тому робив усе для того, аби в українців було світле майбутнє.

Пан Субтельний здійснив “злам парадигми”, через яку в той час сприймалась історія українського народу. Тоді не могло йти мови про українську націю, яка ще навіть не мала своєї держави.

Все українське перебувало в путах радянської системи, і світова українська спільнота потребувала фундаменту, на якому буде виховуватись нове покоління українців.

А що може слугувати кращим фундаментом, як не власна історія? Історія України, не радянська, не упереджена, і головне – написана українським вченим-професіоналом. Ним стала Україна: Історія Ореста Субтельного.

Він, емігрант з окупованої Польщі, приїхавши до Філадельфії, не забув про своє походження та ідентичність. Здобув  можливості спочатку в США, а потім вже  в Канаді, реалізувати потенціал українського генія так, що про це дізналась вся наукова спільнота Західного Світу.

Уже наприкінці життя він писав:

– Українці є сильний народ. У будь-яких умовах вони виживали. Я так дивлюсь на американців та канадців – вони б так не витримали. І хоча я й живу зараз в Канаді, емоційно, я пов’язаний з українцями.

Провчившись два роки на філософському факультеті, я усвідомив, наскільки важко плекати в собі цінності справжнього науковця. І тому прагну зрозуміти, якою ж кропіткою була праця над докторською дисертацією в аспірантурі Гарвардського університету та якими цінностями керувався Орест.

Читаючи його біографію, не перестаю захоплюватись його працею та мотивацією.

Чітко розумію, що він у своїх цілях ставив високий щабель, щоб отримати якнайкращий результат, і я, і всі молоді українські вчені, не маємо морального права ставити собі щабель, нижче!

Бувають моменти, коли мій мозок прокрастинує й в мене зникає мотивація до справи. Тоді я згадую про таких як Орест, і про те, як він майже п’ять років працював сидячи пізніми ночами за книжками, щоб подарувати українцям нову об’єктивну історію.

Ця людина є для мене прикладом того вольового українця, для якого немає важких викликів, для якого єдиним викликом є тільки час… Він справді той, хто втілює образ вченого-генія, українського генія!

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Вверх Вверх
Вверх

    Нашли ошибку в тексте?

    Ошибка