Вже майже місяць по всій території України триває кампанія “Лікар для кожної сім’ї”. На сайті Електронне здоров’я вже можна побачити, що кількість декларацій зросла до 1184202 і ця цифра постійно збільшується. Починаючи з 2 квітня, кожен пацієнт має можливість офіційно підписати декларацію зі своїм сімейний лікарем, педіатром, терапевтом.
Що ж означає термін “сімейний лікар” і хто саме може ним бути
Сімейний лікар (в Україні — лікар загальної або сімейної практики) — лікар, який отримав спеціалізовану багатопрофільну підготовку з надання первинної медико-санітарної допомоги членам родини будь-якого віку та статі.
Серед основних вимог з боку Всесвітньої організації сімейних лікарів (WONCA) можна виділити наступні:
- Надання первинної медичної допомоги
- вміння проводити первинне обстеження пацієнта;
- координація діяльності вузьких фахівців — залучених до допомоги пацієнту;
- Вміння вирішувати певні проблеми пацієнта
- прийняття рішення на основі знань про захворюваність та поширеність даної патології серед даної групи населення;
- лікування хвороб на ранніх стадіях.
- Комплексний підхід
- одночасне лікування як гострих, так і хронічних станів пацієнта;
- організація для пацієнта необхідних оздоровчих і лікувальних заходів.
- Цілісне уявлення про захворювання
- вміння застосовувати біопсихосоціальну модель з урахуванням культурних та екзистенціальних аспектів життя людей. Іншими словами це підхід, орієнтований на врахуванні культури, до якої належить пацієнт, його соціальних можливостей та інших особливостей, що можуть бути пов’язані з вибором моделі/способу лікування.
Посаду сімейного лікаря може займати лікар, який пройшов підготовку в інтернатурі за спеціальністю “Загальна практика — сімейна медицина”, або лікарі за спеціальностями “Лікувальна справа” і “Педіатрія”, що пройшли підготовку у вищих медичних закладах післядипломної освіти за спеціалізацією із сімейної медицини і отримали сертифікат за спеціальністю “Загальна практика — сімейна медицина”.
Читайте: Сімейні лікарі в Україні: скільки декларацій підписано
Основні аспекти, що необхідно знати
Кінцевого терміну підписання декларацій немає. Підписати декларацію із сімейним лікарем, терапевтом або педіатром може кожна людина, яка постійно проживає в Україні, незалежно від місця реєстрації.
- Алгоритм підписання декларації:
Візьміть паспорт, індивідуальний податковий номер та мобільний телефон, а для дитини – свідоцтво про народження.
Важливо пам’ятати, що заклад, у якому працює обраний вами лікар, має бути підключеним до системи Електронне здоров’я. Перевірити цю інформацію ви можете, звернувшись до реєстратури, лікаря, або самостійно на сайті.
Для внутрішньо переміщених осіб немає жодної перешкоди, щоб підписати декларацію з вибраним лікарем. Якщо пацієнт має паспорт громадянина України, ніякі додаткові довідки, окрім індивідуального податкового номеру, не потрібні.
Якщо немає можливості подати паспорт громадянина України, щоб підписати декларацію про вибір лікаря, будь-яка людина, що має право на проживання на території України, може подати один із документів:
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- довідка на постійне проживання в Україні;
- посвідчення біженця;
- посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.
Як зможуть підписати декларацію з лікарем люди з обмеженими фізичними можливостями, літні люди, які не мають мобільного телефону, опікунів та можливості фізично прийти до лікаря на прийом? В таких випадках, їм достатньо висловити своє бажання про підписання декларації з певним сімейним лікарем (по телефону реєстратури чи самого лікаря).
За організацію процесу підписання декларації на дому несе відповідальність заклад з надання первинної медичної допомоги, до якого вони звертаються.
Якщо вам відмовляють у праві вільно вибрати лікаря незалежно від місця реєстрації, посилайтесь на Наказ МОЗ № 503 від 19 березня 2018 року про “Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу (ПМД)”.
Саме цей документ регламентує процес вибору лікаря, подання та припинення дії декларації з вибору лікаря. Згідно п. 2 про “Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу” пацієнт (його законний представник) “має право обрати лікаря, який надає ПМД, незалежно від зареєстрованого місця проживання пацієнта”.
Читайте: Інновації МОЗ: причини та що змінилось
Уповноважена особа медичного закладу (реєстратор, медсестра, лікар тощо) внесе дані пацієнта та контактний номер телефону у систему Електронне здоров’я. Після введення даних пацієнт отримує СМС-повідомлення з кодом на вказаний номер телефону, який уповноважена особа вводить у систему для підтвердження. Примірник декларації роздруковується із системи для перевірки.
Необхідно перевірити усі свої дані. Якщо помітили помилку – скажіть про це уповноваженій особі медзакладу.
Всього роздруковується 2 примірники декларації із системи Електронне здоров’я. Пацієнт підписує обидва примірники декларації. Уповноважена особа проставляє відмітку з датою на обох примірниках декларації. Один із примірників залишається у пацієнта, інший – у медзакладі.
І останній крок, уповноважена особа медзакладу накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему. І вітаю, ви обрали свого сімейного лікаря та офіційно підписали з ним декларацію!
Оцінюючи процес підписання декларацій, маю зауважити, що технічно він забезпечений досить зручно.
Перед усім, важливо, щоб заклад з надання первинної медичної допомоги (або лікар) був зареєстрований в будь – якій з електронних медичних систем, які доєднані до сервісу Електронне здоров’я.
Читайте: Нові правила медичної реформи: що зміниться
Якщо пацієнт інформаційно підготовлений щодо процедури підписання декларацій, а медичний заклад (лікар) технологічно готовий до організації цієї процедури, тоді буде легко пройти цей шлях від початку до кінця без ускладнень.
Відповідальність за підписання декларацій, на мою думку, несе як система охороні здоров’я (на даний час – первинній ланці надання медичних послуг), так і сам пацієнт.