PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТЫ iPad / iPhone ФАКТЫ Android
Автор: Дмитрий Бойко

Робота в Іспанії: правда про зарплату та умови праці

Дмитро Бойко – простий українець, що вирішив шукати кращої долі за кордоном. Він поїхав до Іспанії, де проживає вже 3 роки. Наразі, Дмитро наважився поділитись своїм досвідом з іншими, розповісти про правдиву сторону життя в чужій країні. 

Пробувши в Іспанії 4 місяці, ми зрозуміли, що потрібно шукати роботу. Спочатку розраховували працювати на будь-якій роботі. Проте, виявилось, що без знання мови тебе практично нікуди не візьмуть, тим паче якщо немає взагалі знайомств в якій-небудь сфері.

Студентські документи, за якими ми приїхали, дають право на офіційне перебування в межах країни, та дають право на підробіток, до 20 годин на тиждень. Але цей дозвіл ще потрібно запросити окремо.

Почавши шукати роботу, ми вирішили спробувати влаштуватись на плантації. Зі всіх номерів телефонів нам відповіли згодою з одного. Поспіхом зібравши речі, 10 валіз на 4 людини, ми сіли до машини та поїхали в бік міста Валенсія.

Читайте: Українські ягідники за кордоном: реальні історії про зарплату та умови

Але при згоді на Ваше влаштування потрібно мати на увазі:

  • Згода роботодавця не дає гарантій на працевлаштування.
  • Без знання мови вас можуть дуже легко надурити.
  • При неофіційному працевлаштування треба бути готовим до невиплати грошей. Спочатку Вам можуть наобіцяти “золоті гори”, а виплатити лише половину, або ж нічого.

Подібна ситуація сталася з нами. Приїхавши під Валенсію, ми не змогли відразу додзвонитись до роботодавця та власниці квартири, яку ми хотіли орендувати. Пізніше власники плантації взяли нас на роботу, проте заробітна плата виявилась меншою, ніж ми розраховували. Замість €800-1000 на місяць, лише €200-350.

Робота дуже важка. Це були плантації з мандаринами. О 5 ранку ми приходили в пункт збору, опісля нас везли на плантації. Близько 8:00 ми починали працювати. Мандарини загалом були маленькі, і ми мали їх не зривати, а зрізувати спеціальними ножицями. Плоди складались у кошики “капас”, який вміщував у собі 20-22 кілограми. За день одна людина мала назбирати близько 40-50 таких кошиків, тобто приблизно 1 тонну.

Твоїми обов’язками було: назбирати 40-50 кошиків, принести їх до машини та завантажити на цю машину. Всю цю роботу кожен мав робити особисто. Там ніхто не розділяє процеси.

Читайте: Правда про зарплати, обмани і робота не для всіх – шість історій українців у Польщі

Моя дівчина, яка була з нами, знайшла роботу у самій Валенсії, в компанії, що надає послуги для населення (підключення газу, електроенергії та інше).

Заробітна плата залежала від відсотків з продажу. Мова для неї виявилась не проблемою, тому роботу можна було знайти гідну. В обов’язки входило ходити по квартирам та пропонувати мешканцям перейти на обслуговування до їхньої компанії.

Умови праці важкі, як на плантаціях. Доводилося вставати теж  о 5 годині ранку, дорога до Валенсії займала 1,5-2 години в одну сторону, при тому, що ти цілий день на ногах. Заробітку великого така робота теж не приносила. Все, що сплачувалось, витрачалось на проїзд до Валенсії і назад.

Вартість квартири, яку ми вже ж таки знайшли, була €400. Вона знаходилась на першій ліній узбережжя. Звичайно, що потім ми дізналися, що можливо було знайти житло дешевше, але не маючи інших варіантів та часу щось обирати, ми були раді цій пропозиції.

Після двомісячної виснажливої праці, за яку ми отримували €200-350 на місяць, ми зрозуміли, що треба повертатися до Барселони. Тому що, як виявилося, в Барселоні можливостей більше. Тих грошей, що ми заробляли вистачало лише на оренду квартири та мінімальне харчування. Далі ми виїхали до України.

Читайте:  Запрет “бандеровсой идеологии” – почему Польша на пороге конфликта

Пробувши певний час вдома, знову виїжджаємо до Іспанії, в Барселону. І починаємо шукати роботу та житло через місцевих знайомих, що з’явились за період перебування там.

Дівчина-менеджер з нашої школи, яка стала за той час для нас подругою, дозволила нам залишитися у неї на деякий час, доки ми займалися пошуком квартири.

Згодом, роботу знайшли у компанії нерухомості. Звичайно, робота не була на високих посадах, оскільки ми не могли офіційно там працювати. Ми трудились на будівництві в якості різноробочих, збирали та виносили сміття, робили все, що нам говорилось.

Пропрацювавши там деякий час за €35 на день, нам вдалось перейти на більш кращі вакансії. Всі ми тримались за це місце роботи. З часом знання мови покращувалось, а разом з цим збільшувались можливості.

Наразі в Іспанії ми перебуваємо майже 3 роки. Після такого періоду офіційного перебування на території держави, ми маємо право подавати документи на “резиденцію”.

“Резиденція” дає право на офіційну роботу, медичне обслуговування, та інші послуги, якими користуються громадяни Іспанії. Спочатку документ видається на 1 рік, потім на 2 роки, потім знову на 2 і після на 5 років. Тільки проживши офіційно 10 років, ти маєш право подавати документи на громадянство.

У минулому матеріалі ми розповідали як потрапити до Іспанії.

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Вверх Вверх
Вверх

    Нашли ошибку в тексте?

    Ошибка