PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Як обрати спорт для дитини: чому важливо стояти на своєму і на що звертати увагу

Питання як обрати спорт для дитини часто стає справжньою проблемою для батьків. До Дня фізичної культури і спорту України Факти ICTV дізналися, чим потрібно керуватися при виборі спорту для дитини і на що звертати увагу.

Як обрати спорт для дитини: чому важливо стояти на своєму і на що звертати увагу

У дитинстві фраза “обрати спорт” для мене звучала страшніше, ніж практично будь-яке покарання, та й давати можливість самостійно обирати секцію дитині – не завжди хороша ідея. І я, в тому числі, в дитинстві не розумів, чому потрібно займатися спортом, а головне – яким.

Дорослим я залишаюся пацифістом і мене не приваблюють єдиноборства, такі як боротьба або карате і мені здається, що дитині може цілком підійти плавання, теніс, біг або інші подібні види спорту. Звичайно, краще займатися спортом, ніж зовсім викинути його з життя дитини. Але перше, на що варто звертати увагу при виборі секції – як вона вплине на розвиток організму.

– Для розвитку дитячого організму можна віддати їх на легку атлетику, гімнастику, дзюдо. До хоча б років 12, щоб вони цим позаймались, були чіпкими. Далі дитина сама вибере, чим займатися далі або тренуватиметься… Мені подобається індивідуальний спорт. Можна віддати дитину на боротьбу і не боятися. Вона буде терпіти, спочатку складно буде, але потім звикне і побачить результат, – розповів Фактам ICTV про свій досвід у виборі спорту для дітей професіонал IFBB (Міжнародна федерація бодібілдингу та фітнесу) Василь Ремізов.

Ні для кого не секрет, що спорт позитивно впливає і на дорослих, і на дітей. Але вибір секції для дитини може стати справжнім випробуванням. Комусь доводиться стикатися з вічними примхами, а хтось просто не знає, як підтримати дітей на перших заняттях.

Майстер спорту з вільної боротьби Олег Войшицький та тренер по кемпо Олександр Мазур розповіли Фактам ICTV про особливості тренування дітей та головні рекомендації щодо вибору спорту.

Як обрати спорт для дитини: чому важливо стояти на своєму і на що звертати увагу / 3 фотографии

– Чи потрібно враховувати думку дитини при виборі спорту?

– Життя людини – це завжди її певний розвиток. І особливості розвитку у дитини потрібно враховувати і основне, що грає роль – це генетичний план, який у неї закладений і навколишнє середовище. На перших парах життя дуже сильно впливає на дитину довкілля – де вона виховується, живе, що їсть. Генетично – це від мами і тата передаються можливості.

Батькам потрібно зрозуміти, що спорт дуже сильно впливає на розвиток дитини і навіть працездатність. Адже чим менше вона рухається – повільніше відбуваються обмінні процеси, а це значить, що вона повільніше розвивається і починає з’являтися зайва вагу, а це надмірне навантаження на серце та опорно-руховий апарат, що згодом може сильно “відгукнутися”. У будь-якому випадку дитину треба віддавати в спорт. Але в який?

Мене батьки заганяли силоміць. Я перепробував багато видів спорту. Був і на легкій атлетиці, і на гандболі, і займався сам, і на греблю ходив. Але потім потрапив в те, від чого у мене “зірвало дах” – вільну боротьбу. Мені здається, будь-яка дитина просто відчує – це моє. Якщо вона потрапляє кудись, і дійсно говорить, що хоче піти – слухайте дитину. Є такі сім’ї, де батьки були у спорті і, звичайно ж, вони в своїх дітях хочуть бачити продовження, але це помилка. Краще дізнайтеся у дитини, що вона хоче. Батько повинен допомогти, десь підштовхнути, може порадити, але, в основному, прислухатися до бажання дітей, – вважає Войшицький.

Однак тренер по кемпо каже, що не потрібно відразу давати дітям свободу вибору і варто більше довіритися життєвому досвіду батьків.

Тут, так чи інакше, все залежить від батьків.

– Все залежить від того, якого віку дитина і коли батьки почали обирати. Адже у дітей немає життєвого досвіду, і вони не знають часом, що таке спорт і вже тим більше, які є види спорту. Саме вони обирають спорт. До мене діти ходять від 3 років, але вони ж нічого в такому віці про спорт не знають. Дати дитині спробувати різні види спорту – це добре. Але батькам потрібно знати, що б вони хотіли для своїх дітей. Може виникнути ситуація: дитина, яка почала займатися, каже, що не хоче сюди ходити. І є основна дилема: піти на поводу, дати дитині обирати самій або наполягти на тому, що вона повинна спробувати та отримати якийсь результат. Після цього дитина має право спробувати щось інше. Найголовніше при виникненні цієї дилеми – не йти на поводу, – пояснив Мазур.

Звичайно, не всі батьки хочуть віддавати дітей у спортивні секції і намагаються тренувати їх самостійно, але це не завжди можна назвати хорошою ідеєю.

– Чи можна спробувати займатися з дітьми спортом в домашніх умовах?

– Для того, щоб тренувати дитину, потрібно мати певний багаж знань. Недарма ж існує медицина для дітей і для дорослих. Тренувати дитину і тренувати дорослого – абсолютно різні речі. Якщо є багаж знань, то можете спробувати тренувати свою дитину, але краще віддати її фахівцеві, – каже майстер спорту з вільної боротьби.

Але навіть в такому випадку не потрібно відгороджувати дітей від тренування з іншими.

Зовсім по-іншому дитина поводиться у колективі.

– Я проводжу приватні уроки, приїжджаю до будинку. І батькам говорю, що хоча б раз на місяць потрібно провести те ж тренування, але з хлопцями. В такому випадку у неї йде соціальна адаптація по своєму вмінню у певному виді спорту і по спілкуванню вона обирає свою нішу. Дитина повинна постійно співвідносити себе з іншими, яку вона може зайняти нішу і давати собі самооцінку, – додав тренер по кемпо.

– Чи повинне тренування бути серйозним? Або можна проводити його в ігровій формі?

– Звичайно, навіть мені, коли я був дитиною, більше подобалися ті тренування, де ми грали. Зрозуміло, кожен тренер будує своє тренування та ігрову спрямованість, адаптуючи її до свого виду спорту.

Такі тренування дійсно працюють.

Під час тренування різне трапляється, і у мене діти “лобами зіштовхувалися”, плакали. Але якщо це було в ігровій формі, то сльози швидко проходили і вони швидко заводилися. Я не бачив ще такої дитини, яка прибігла останньою і ніяк на це не реагує. У них всіх закладено почуття конкурентності та якщо його правильно використовувати в ігровій формі, дітей це заводить. Але не можна весь час грати. Особливо якщо це спорт, якщо тренер ставить якесь завдання, досягти якогось результату, когось підготувати. Тут уже ігрові тренування перемішуються з більш серйозними, – пояснює Войшицький.

Дивіться: Гра і оздоровлення – у дитсадках Мукачева відкрили соляні кімнати

Олександр Мазур вважає, що питання про те, яким саме повинно бути тренування, треба буде вирішити тренеру.

– Все залежить від віку дитини, наскільки сформувалася її психіка, як поставлено ставлення до тренування в сім’ї… Тут тренер повинен дивитися. Мені кажуть, що приведуть сина, а він справжній боєць. Я кажу: “Ви приведіть, а я подивлюся”. Адже в квартирі дитина може бути однією, а в спортзалі абсолютно іншою. Після того, як я подивлюся, як вона орієнтується в залі, тоді й вирішую. З одним можу бути строгим, іншим, з ранимою психікою, трохи м’якшим. Але, так чи інакше, психіка дитини влаштована так, що вже через 10 хвилин вона втрачає інтерес до будь-якого виду діяльності. Винятком можна назвати тільки захопленість, коли дитина щось робить, затамувавши подих, і це потрібно вміти підхоплювати.

В основному тренувальний процес повинен бути різноманітним. Не може бути стільки повторень, скільки я роблю з дорослими. Адже вони можуть зробити кілька сотень ударів, а дітям треба 20-15, тому як далі вони починають балуватися. Складність з дітьми ще в тому, що їх потрібно тримати в концентрації зі зміною виду діяльності, зі зміною вправ.

– Чи було таке, що діти не хотіли займатися певним видом спорту?

– Тут не можна сказати, що дитина не хоче. Вона може комплексувати або соромитися, тому що бачить, що інші діти роблять перекид або інші акробатичні рухи. А він знає, що не зможе це зробити. І тут не потрібно наполягати. Нехай дитина краще сяде, подивиться. Ось у мене буквально на очах зараз таке відбувається. Дві дитини (брат і сестра) з Естонії перші два тренування просто сиділи і дивилися, потім дівчинка вийшла на килим і почала з нами тренуватися, а тоді й хлопчик підтягнувся.

Тобто, дітям потрібно адаптуватися, і після цього все буде йти без проблем. Коли я був ще “пацаном”, тренер мого друга дитинства, який був 2 метри зросту, понад 100 кг, не міг загнати в зал. Він говорив: “Юра, зайди в зал, ляж і поспи”. Мій друг теж якийсь час просто сидів, дивився, адаптувався.

– Чи можуть батьки допомогти адаптуватися дітям?

– Якщо на людину починати тиснути, то вона починає боротися з цим. Потрібно шукати підхід до дитини, не наполягати. Вона завжди буде займатися чим завгодно, якщо бачить, що це цікаво батькам. 3-річна дитина не розуміє, що вона робить і її направляють батьки. Якщо тато бачить, що дитині важко, але по дорозі додому говорить їй, що вона великий молодець, то дитина обов’язково піде на наступне тренування.

А якщо тато по дорозі додому просто дивитиметься в телефон, або буде зайнятий іншими справами, то дитина через пару тренувань кине все або почне ухилятися. Адже у віці від 3 до 5 років у дітей є інстинкт повторення, тому, коли батькам цікаво, то вони будуть займатися і наполягати не треба, – сказав Мазур.

Читайте: Як уберегти дитину від стресу – Супрун дала відповідь

І дійсно – жаліти дитину не варто, а краще підбадьорити

– Перше, що повинні пам’ятати батьки – коли дитина скаржиться, то не потрібно починати її жаліти. Діти це відчувають і розуміють, що тут можна сховатися і можливо нічого не робити.

Потрібно підтримати, сказати, що у дитини все вийде. І тренер тут повинен підключитися. Навіть якщо дитина жахливо робить рух, я говорю, що вона молодець, вже краще виходить, потрібно далі працювати. І дитину це підстьобує, у дитини з’являється віра в себе і вона краще адаптується, – додав тренер з вільної боротьби.

– Чи може бути таке, що дитина хоче займатися, але просто тренер не підходить?

– Є таке поняття, як психологічна несумісність. Тренер це також педагог і психолог, він повинен вміти знайти підхід до будь-якої дитини, але не завжди це виходить. Можна послухати, що говорять про цього тренера інші батьки. Ще бажано подивитися на досвід тренера. Хоча є й молоді тренери, але просто зверніть увагу на те, як він ставиться до дитини. Навіть якщо він не досвідчений, але видно, що любить дітей, що готовий з ними возитися, то до нього й віддавайте.

– Який спорт ви могли б порекомендувати для дитини?

– Зараз у сучасній спортивній медицині вже роблять генетичний паспорт дитини, який розкриває її фізичні здібності, хоча у нас подібна практика тільки зароджується.

Залежно від переважання у дитини тих чи інших м’язів, в неї є здібності до одного чи іншого виду спорту. Чи то вона може бігти швидко на невелику дистанцію, чи то вона може бігти на велику дистанцію і довго.

У наших умовах найкраще дивитися на дані батьків і спостерігати, у кого більше росте дитина. Якщо довгі кінцівки, то краще спробувати легку атлетику, якщо короткі руки, ноги, то зі штангою займатися.

Слідкуйте за поведінкою дитини

Але, головне, дивіться в грі з дітьми, до чого вони тягнутися. Адже є такі діти, які люблять побігати під час гри, а є такі, які забіяки. Ось останніх можна віддати на індивідуальні види спорту (бокс, боротьбу, фехтування). Якщо дитина збирає навколо себе компанію під час ігор, спробуйте її в ігрових видах спорту. Просто слідкуйте за її природною поведінкою, коли дитина грає. Це теж може вам підказати, до якого виду спорту вона розташована.

– З якого віку ви порекомендуєте віддавати дітей у спорт?

– У кожному виді спорту абсолютно індивідуальний вік. На гімнастику дітей віддають дуже рано. Там можуть і в 2 роки почати, хоча дитина тільки ходити навчилася. Адже вони у такому віці дуже пластичні і їх тягнуть, вчать перекидатися. Та й почуття страху у дітей в 4-5 років не дуже сильно розвинене і вони не бояться робити сальто, якщо їх попросять. Тому десь в цьому віці їх можна й починати тренувати.

У боротьбу раніше рекомендували віддавати з 10 років. Але зараз спорт сильно помолодшав. Десь у 8 років можна вже віддавати в індивідуальні види спорту. А так, якщо ви бачите у дитини схильність до якогось виду спорту, то краще звернутися до тренера, якому хочете віддати і запитати, чи може вона займатися цим видом спорту.

До слова, виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун нагадала батькам, як знизити ризики травмування дітей під час гри на майданчику.

Спілкувався Владислав Бомбела

Фото: KievSportClub, Dreamstime, Pixabay

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка