PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Василь Саф'янюк
Автор: Василь Саф'янюк

Нова коаліція: коли, навіщо, на скільки

Коаліціада затягнулася. До рекордних майже 3 місяців перемовин про створення парламентської більшості у 2006-му залишилося не так вже й багато.

Коаліціада затягнулася. До рекордних майже 3 місяців перемовин про створення парламентської більшості у 2006-му залишилося не так вже й багато.

Трішки історії. Нагадаю: 10 років тому Наша Україна, Батьківщина і Соціалістична партія так і не поділили портфелі і їхня коаліція проіснувала менше місяця. Олександр Мороз спокусився на умови Партії регіонів і комуністів і у липні 2006-го вони на трьох створили Антикризову коаліцію. Віктор Ющенко погодився на прем’єрство Віктора Януковича.

А у 2007-му вже були і дочасні вибори парламенту і вже у новому Наша Україна – Народна Самооборона і  Блок Юлії Тимошенко таки створили більшість. Блок Литвина до них тоді не доєднався. І на двох БЮТ і НУНС ледве зібрали 228 депутатів. Тимошенко стала прем’єром, а невдовзі почалася неприхована війна із Ющенком і загравання із Януковичем про створення так званої “ширки” (широкої коаліції).

Як результат: чергова криза – 2008, і Указ Ющенка про розпуск парламенту.

Після численних судів і оскаржень в грудні 2008-го відбувся ребрендинг “демократичної коаліції” до якої долучився і Блок Литвина. Чим все це закінчилося у 2010-му  – сподіваюся пам’ятають усі.

6-ий тиждень коаліціади 2016-го вже втомив усіх, і на обіцянки створити її кожного наступного тижня вже мало хто сподівається. Тому на запитання коли? Відповідь одна: як тільки до 141 депутата від Блоку Петра Порошенка і 81 від Народного фронту приєднаються, за словами Юрія Луценка, поки що позафракційні члени демократичної коаліції і їх стане хоча б 226.

У БПП вже кілька разів називали цифру – 232 депутата, які начебто нині є в коаліції, щоправда хто ці ще 10 народних обранців можна лише здогадуватися. Після офіційно написаних заяв Суслової, Кривенка і Кишкаря, про інших охочих врятувати більшість, поки не чути.

На запитання навіщо? Відповідь теж очевидна: насамперед, щоб призначити прем’єром Володимира Гройсмана і не допустити дочасних виборів парламенту. Адже яким стане новий парламент спрогнозувати доволі важко, але очікування у різних партій діаметрально протилежні. Батьківщина, яку партнери активно кличуть у коаліцію: все більше схиляється до перевиборів.

Самопоміч теж начебто й не проти, хоча офіційно у фракції запевняють – дочасні перегони лише нашкодять державі.

Радикальна партія у роздумах. З одного боку – є реальний шанс таки увійти у оновлену більшість на вигідних умовах (приміром Олег Ляшко – спікер), з іншого: жодної гарантії на проходження 5%-го бар’єру у нову Раду (всі ж пам’ятають, як Свобода його не “подолала” у жовтні 2014-го.)

Тож поки найбільше не хочуть перевиборів у президентській, а особливо у прем’єрській фракціях і партіях.

І на запитання на скільки? Відповіді поки немає, але історія 10-річної давнини і коаліціади 2006, 2007 і 2008-го років оптимізму не додають. Вочевидь – не надовго. Попри оптимістичні заяви у Адміністрації Президента, БПП і НФ – про спільну і злагоджену роботу та продовження реформ, більше згадуються численні сигнальні голосування і повернення до розгляду вкрай важливих для України законів. Куди вдаліше голосували із залученням окремих позафракційних депутатів, а також груп Відродження, Волі народу і навіть Опозиційного блоку.

Тож почекаємо, ще не довго залишилося. Наступна контрольна дата – 12 квітня. Але чи варто формувати більшість і змінювати Уряд камікадзе на новий у День космонавтики – покаже час. 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка