У рамках програми Лідерки в медіа (організованої ГО Жінки в медіа за підтримки International Media Support (IMS) українські керівниці в медіа провели тиждень у Стокгольмі. Ми зустрічалися з провідними шведськими медіа, регулятором та Спілкою журналістів, а також ділилися власним унікальним досвідом роботи українських медіа в умовах повномасштабної війни.
Шведська медіаіндустрія вважається однією з найрозвиненіших і найстабільніших у світі. На мій погляд, можна виділити декілька ключових складників, які можуть стати орієнтиром для розвитку українського медіаринку.
1. Пряма державна підтримка медіа: орієнтовно від €20 тис. до €3 млн, залежно від бюджету Шведського агентства з питань медіа
2. Саморегулювання замість судів. Система захисту прав у шведських медіа кардинально відрізняється від української. Якщо в Україні спори про спростування інформації можуть вирішуватися роками через суди, у Швеції працює ефективне саморегулювання:
2.1. Медійний омбудсмен (Medieombudsman) — незалежний орган, яка приймає та розглядає скарги громадян на матеріал у газетах, на ТБ, радіо, вебсайтах чи навіть у соцмережах.
2.2. Медійна рада (Mediernas Etiknämnd, попередньо Pressens Opinionsnämnd) — найстаріший медіарегулятор у світі, заснований ще у 1916 році (посада омбудсмена з’явилася у 1969 році). Якщо омбудсмен бачить серйозне порушення журналістського кодексу етики, то справу передають до Ради. Вона ухвалює рішення про публікацію спростування або накладення штрафу. За словами шведських колег, таких справ у них небагато, до прикладу, одне видання згадало можливо всього п’ять скарг за останні декілька років.
3. Феноменальна довіра до суспільного мовника. Загалом в ЄЄ будується інститут незалежного, сильного суспільного мовника, і зазвичай, рівень довіри до них високий. Але все ж шведське суспільне радіо має вражаючий рівень довіри громадян — майже 96%.
Нагадаю, що згідно європейського законодавства на суспільних каналах взагалі немає реклами (так само як і на нашому Суспільному). Вони фінансуються не з державного бюджету і не за рахунок бізнес-клієнтів, а через спеціальний прямий податок — приблизно €100 на рік з кожного громадянина. Це гарантує повну незалежність редакційної політики від політиків чи спонсорів.
Окремої уваги заслуговує Шведське агентство з питань медіа (Mediemyndigheten, аналог нашої Національної Ради). Окрім ліцензування, реєстрації та захисту дітей від шкідливого контенту, воно адмініструє програму державних субсидій для медіа.
Як це працює? Незалежна комісія оцінює не політичну позицію видання, а його відповідність чітким, визначеним та офіційно затвердженим критеріям.
Хто отримує? Будь-які медіа — комерційні, загальнонаціональні чи невеликі регіональні медіа.
Які суми? Виплати можуть становити приблизно від €20 тис. до €3 млн на рік.
Ці кошти спрямовуються на сталий розвиток медіа: зарплати журналістів, логістику, цифровізацію та інновації. При цьому медіа продовжують заробляти самі — через підписки, рекламу та продаж друкованих накладів, які досі користуються попитом.
До речі, у шведських медіа дозволена реклама алкоголю та гемблінгу, але за умови дотримання суворих правил — з дисклеймерами та обмеженнями щодо візуалу.
4. Сильна професійна Спілка журналістів — ще один стовп шведського медіаринку, яка об’єднує понад 13 тис. фахівців. Це не формальне об’єднання, а реальний захист та допомога для медійника: спілка допомагає з укладанням контрактів, надає юридичну та безпекову підтримку, консультує фрілансерів і забезпечує якісний нетворкінг. Основа фінансування Спілки – це членські внески.
Чому це важливо для України
Шведська модель доводить: якісна журналістика, плюралізм думок та ексклюзивний контент можливі лише тоді, коли медіа мають фінансову стійкість та зрозумілі правила гри.
Для України, де медіа під час війни працюють у надскладних економічних та безпекових умовах, шведський досвід прямої державної підтримки, сильного інституту саморегулювання (тим паче, що в нас є вже передбачені законом України Про медіа органи спільного регулювання суб’єктів в сфері медіа, які наразі формують спільні правила з медіагалуззю, Національною Радою та громадським сектором), сильної профспілки — гарним прикладом для трансформації та перезапуску.
