Чому ЦВК зареєструвала партії Шарія та Клюєва на вибори

цвк

2 липня близько 500 осіб вийшли на Майдан Незалежності на акцію протесту Терпіти більше не можна, спрямовану проти реєстрації ЦВК Андрія Клюєва та Анатолія Шарія кандидатами на вибори.

Шарій: суд виносить рішення, а ЦВК реєструє

8 червня 2012 року Шарій попросив притулок, отримавши п’ятирічний статус політичного біженця та посвідку на проживання в Євросоюзі від Литви. Україну журналіст залишив нібито через переслідування з боку міліції.

У 2013 році щодо Анатолія Шарія було порушено дві кримінальні справи – за хуліганство (через стрілянину в Макдональдсі) і свідомо неправдиве повідомлення про злочин зі штучним створенням доказів звинувачення (через заяву про напад на його автомобіль).

У квітні 2019 року Шевченківський районний суд скасував арешт та розшук Шарія в одній зі справ. Наразі блогер все ще перебуває у розшуку. Згідно з даними реєстру МВС, слідство має ухвалу суду про його арешт.

ЦВК відмовилася реєструвати Шарія через те, що він не проживає на території України впродовж останніх п’яти років. Однак пізніше суд скасував рішення Центральної виборчої комісії.

2 липня блогера зареєстрували кандидатом у депутати.

Читайте: Аваков просить ЦВК зняти Клюєва з виборів

Постанова суду на користь Андрія Клюєва

Екс-голова Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Клюєв супроводжував президента-утікача на шляху з РФ до Криму, а потім міг перетинати кордон України хіба що поза митним контролем.

Раніше Генпрокуратура підтвердила, що Клюєв перебуває у розшуку і є ухвала суду про його затримання.

23 червня 2019 року Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати Андрія Клюєва у зв’язку з тим, що він не проживав на території України впродовж останніх п’яти років, з 2014 року.

1 липня Верховний суд роз’яснив і зобов’язав Центрвиборчком повторно розглянути документи щодо реєстрації Андрія Клюєва кандидатом у нардепи.

2 липня комісія зареєструвала Клюєва кандидатом у народні депутати. У ЦВК зазначили, що рішення ухвалено більшістю голосів на виконання постанови Верховного суду.

Знецінення ідеї парламентаризму в Україні: комусь це вигідно

Обидва зареєстровані кандидати на абсолютно законних підставах на початку отримали відкоша з боку ЦВК та врешті, отримавши ухвали судів, Центрвиборчком не мав законних підстав відмовляти у реєстрації цих громадян кандидатами в депутати.

Очевидно, що акція протесту, яка відбулась 2 липня – не просто захід в рамках парламентської кампанії. Адже і Клюєв, і Шарій є одіозними фігурами, що не повинні мати справу з передвиборчою агітацією, а тим більше ставати депутатами парламенту.

Читайте: Це і є реванш – Парубій про реєстрацію Шарія і Клюєва

Ці особи повинні бути під пильною увагою правоохоронних органів. Та комусь як в Україні, так і за її межами дуже важливо та вигідно знецінити парламентаризм у країні.

Складно сказати, чи об’єднається українське суспільство навколо відвертого глузування з безпорадності та корумпованості нашої правоохоронної та судової системи. Але те, що увага суспільства відволікається від якихось більш глобальних речей – це однозначно.

Тепер самих акцій протесту для вирішення ситуації замало. До цього процесу мають долучитись як здорові сили в судовій системі, так і власне президент Зеленський, який відповідає за призначення силового блоку в країні. Звичайно, якщо він в цьому буде зацікавлений.

Автор: Юрій Подорожній, політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку.