Росія намагалася відрізати азовські та чорноморські порти ще у 2014 році, проте тоді робила це з суходолу. Потрібно розуміти, що подібний сценарій в разі його реалізації міг спричинити серйозну економічну дестабілізацію України, падіння курсу гривні тощо.
Росія після завершення будівництва Керченського мосту використовує його як своєрідний шлагбаум для обмеження товаропотоку до українських портів у Азовському морі.
По-перше, під мостом не можуть пройти великі кораблі. По-друге, у Керч-Єнікальському каналі періодично виникають черги.
Європейський Союз не несе безпосередніх збитків від дій Росії на Азові, їх несуть представники європейських компаній, яким належать вантажі.
Основний тягар збитків на собі несе Україна, і вони носять не лише матеріальний характер – підривається ділова репутація України.
Тому сьогодні ключове завдання для України – забезпечити безперешкодний рух вантажів до українських портів на Азові та з них. Добитися цього можна за допомогою світової спільноти, зокрема, НАТО та ЄС. А саме за допомогою дипломатичного тиску. Це єдиний спосіб.
Автор: Євген Магда, директор Інституту світової політики.