PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Додаткові інвестиції та стабільність економіки: ухвалення закону про ринок землі

Руслан Бортник
Руслан Бортник

30 березня Верховна Рада ухвалила закон про ринок землі в цілому.

За закон №2178-10 Про обіг земель сільськогосподарського призначення проголосували 259 народних депутатів.

З них від партії Слуга народу – 206, 0 – від Опозиційної платформи – За життя, 23 – від Європейської солідарності, 0 – від Батьківщини, 0 – від депутатської групи За майбутнє, 5 – від позафракційних, 13 – від Голосу, 12 – від депутатської групи Довіра.

Законопроект почали розглядати о 17.00, а ухвалили близько опівночі.

Загалом до закону про ринок землі було внесено 4 018 поправок. Документом передбачено, що з 1 липня 2020 року до 1 січня 2024 року землю зможуть купувати лише фізичні особи. Юридичні особи – починаючи з 2024 року. Іноземці – лише після проведення референдуму.

Про закон щодо ринку землі, поспішність його ухвалення та можливу реакцію суспільства розповідає політолог Руслан Бортник.

Ключова причина поспішного ухвалення закону про ринок землі – продовження фінансування від МВФ. Адже Україна наразі заходить в економічну кризу, і від кредиту Міжнародного валютного фонду залежить стабільність української економіки. Тому за законопроект №2178-10 проголосували і євроорієнтовані партії, – говорить Руслан Бортник.

Інша причина – особиста обіцянка президента. Володимир Зеленський обіцяв ухвалити цей закон європейським партнерам та бізнес-колам.

Українська влада сподівається, що ухвалення закону про ринок землі позитивно відіб’ється на кредитних рейтингах України і на можливості залучення інвестицій в нашу економіку.

Автор: Руслан Бортник, політолог. 

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка