Франція знаходиться в надзвичайному соціальному і економічному становищі, яке вимагає конкретних дій, – так підсумував власний виступ президент Франції Емануель Макрон під час звернення до народу.
Приводом стали масштабні акції протесту жовтих жилетів. Макрон запропонував вирішення проблеми, але вимоги мітингувальників значно розширилися. Вони вимагають виходу Франції з ЄС, блоку НАТО та зрештою – відставки самого Макрона.
На даний момент діяльність французького президента підтримують приблизно 19-21% громадян, в той час як протести жовтих жилетів – понад 70%.
Відповідно до Паризької кліматичної угоди 2015 року, заради зниження темпів глобального потепління, Франція повинна вжити заходи по скороченню викидів вуглекислого газу в атмосферу.
Я можу помітити один суттєвий недолік у стратегії Макрона: він не підготував громадян до таких економічних зсувів та не пропрацював тактику формування інформаційного простору.
Що було далі
В погоні за відновленням іміджу Франції, як впливового світового гравця, Макрон пішов на непопулярні кроки серед жителів Республіки. За його планом, до 2030 року Франція мала б на 30% скоротити шкідливі викиди, що є планкою світового рівня.
Ще однією причиною непопулярного рішення Макрона стала політика адміністрації Дональда Трампа по відношенню до Ірану. Донедавна Франція активно купувала іранську нафту, але Вашингтон пригрозив ввести санкції проти компаній, що вступають в економічні відносини з цією близькосхідною країною.
Замість збільшення закупівель “чорного золота” у інших постачальників, Макрон зробив не зовсім вдалу спробу пояснити втрату доступу до іранської нафти захистом клімату, тим самим приховуючи свою залежність від позиції США.
Крім цього, за підвищенням тарифу на бензин можуть стояти окремі французькі бізнес-еліти. Нещодавно Макрон заявив про те, що з 2040 року Франція введе заборону на продаж автотранспорту, що працює на бензині і дизельному паливі. Французький уряд прагне розпалити попит на електромобілі у Франції.
Піклуючись про клімат, Макрону довелося принести в жертву власну репутацію.
Після приходу до влади Макрона в минулому році, ціни на паливо зросли на 23%. Зараз літр бензину у Франції коштує €1,41.
Чи варто вважати рух жилетів чорним лебедем на сторінках історії сучасної Франції
Дії не схожі на стихійний та хаотичний протест, бо вміло координуються через соціальні мережі. Міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер вже звинуватив лідера ультраправої партії Національний фронт Марі Ле Пен, у підбурюванні до ескалації конфлікту.
Не факт, що за протестами стоять виключно праві кола французької еліти, адже серед вимог жовтих жилетів є збіги з програмними моментами лідера лівої партії Нескорені Жана-Люка Меланшона.
У будь-якому разі, французькій опозиції вигідна діяльність протестуючих, адже вона створює можливість для їх власного політичного реваншу. Мінімальна ціль – дострокові парламентські вибори, максимальна – зміщення Макрона з посади та дострокові президентські вибори.
Щодо зовнішньополітичних чинників, то тут варто відзначити зацікавленість у ескалації з боку Росії. Макрон, на відміну від попередників, обрав найбільш жорстку позицію по відношенню до РФ. У його риториці можна почути думки про необхідність продовження політики антиросійських санкцій до тих пір, поки Росія не припинить агресію в Україні.
Жовті жилети на вулицях Франції сигналізують про перебіг єдиного кризового процесу, який здатний з часом підірвати ті ціннісні орієнтири, до яких не одне століття прямував Старий Світ.
Такий процес стагнації має дві альтернативи розвитку: поступовий занепад або становлення на шляху до змін. Французька криза вже спонукала Макрона до вибору останнього варіанту: він пішов на зустріч своїм громадянам, почув їх прагнення та все ще має шанси на політичну реабілітацію.
Надалі нас очікує перехід до нової глобальної європейської політики.
Весна 2019-го несе з собою вибори до Європейського Парламенту. Цілком можливо, що оновлення чекати довго не доведеться. Світова геополітична будова переживає поступовий період трансформації, адже суспільні запити – змінні.
Автор: Катерина Одарченко, політтехнолог, партнер компанії SIC Group Ukrainе, Member of International association of political consultants (IAPC).