PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Микола Белєсков
Автор: Микола Белєсков

Граблі Трампа – коли Росія спровокує США

Якби таки нова адміністрація Дональда Трампа вчила досвід попередньої команди Барака Обами у питаннях відносин із РФ, то головним уроком є те, що ніякі великі угоди і швидкі рішення не спрацьовують.

Яскравим тому доказом є відносини у трикутринку США-Україна-РФ.

У 2009-2010 роках адміністрація 44 президента США вирішила досягнути неформального консенсусу із РФ для вирішення “українського питання” як одного із двох головних подразників двостронніх відносин. Банально “українське питання” вирішили зняти із порядку денного – і в цьому Вашингтону дуже допоміг офіційний Київ, який у 2010 році проголосив позаблоковість і, як наслідок, “до побачення” курс на НАТО.

Однак у Москві вирішили по-своєму – “перезавантаження” почали розглядати як карт-бланш від Вашингтона щодо визнання сфери впливу на просторі колишнього СРСР (адміністрація Обами ніколи такого і не думала робити), а відсутність уваги з боку США до регіону сприяла тому, що РФ могла максимально спробувати заповнити вакуум сили.

На практиці, після завершення першого етапу операції щодо України (припинення Євроатантичної інтеграції), почалася друга фаза (затягування усіма засобами підкупу і шантажу у власні інтеграційні структури).

Як наслідок, криза 2013-2014 років, агресія РФ проти України і США після 4 років майже нульової уваги до України приходиться знову повертатися до українського питання.

Читайте: Микола Капітоненко: Вчити історію буває шкідливо

На нинішньому етапі Вашингтон може знову наступити на ті ж самі граблі – спроба великого договірняка, РФ отримує доступ до західних ресурсів і відчуття безкарності підсилюється, увага США до регіону зменшується, Кремль через кілька років знову повертається до політики авантюризму.

Якщо Трампу поталанить правити 2 терміни, то під середину/кінець другого етапу можна знову очікувати якоїсь провокації із боку РФ у формі чергового спалаху агресії. І тим самим знову США будуть змушені повертатися до проблематики регіону.

Що ж, наступати на одні й ті ж граблі можуть не лише окремі люди, але й цілі держави у своїй зовнішній політиці.

Джерело: Facebook.com

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка