PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Олександр Мішин
Автор: Олександр Мішин

“Мирна революція” в Габоні: демократія на згариші

Демократія на згарищі. Минулого тижня в африканській нафтовидобувній державі Габон, сталася спроба “мирної революції”.

Після підрахунку результатів президентських перегонів з’ясувалося, що діючий голова держави Алі Бонго, який успадкував владу від свого батька, переміг свого опонента з відривом лише у 1,5% (5594 голосів).

Читайте: Війна у Південному Судані: неочевидно драматичні паралелі з Україною

Прибічники опозиційного кандидата Жана Пінга (на половину китаєць по батьківській лінії) зазначили, що в нього вкрали перемогу та проголосили його обраним президентом країни. Пінг закликав габонців вийти на вулиці та мирним шляхом захистити свій вибір й демократію в країні.

Звісно, підстави сумніватися в прозорості виборів в Габоні дійсно були, бо клан Бонго при владі в країні вже майже 50 років, і в західній пресі їх режим називають нафтовою деспотією, або інколи “м’якою диктатурою”.

Саме нафта та мала чисельність населення дозволяють уряду країни підтримувати політичну стабільність. Габон влучно називають “африканським Кувейтом”, а рівень життя людей в країні вище, ніж, наприклад у сучасній Болгарії.

Читайте: Війна Ефіопії та Еритреї: перша російсько-українська

Тобто вивести ситих людей на вулиці на захист демократії було б дуже не просто. Проте 31 серпня – 1 вересня 2016 року на вулицях габонської столиці Лібревіля розпочалися акції протесту, розлючений натовп (не виключено, що то була провокація) підпалив будівлю Національної Асамблеї (парламент Габону), яка згоріла вщент. Акції проти Омара Бонго відбулися й за межами Габону.

У Парижі габонська діаспора вийшла під гаслами Bongo degage – “Бонго – геть!”.

Події розгорталися по наростаючій, і поліція розпочала використовувати проти мітингувальників сльозогінний газ та кийки.

Діючий президент Алі Бонго заявив, що “підпал парламенту то не демократія”, і віддав наказ придушити безлади. США, Франція та ООН висловили своє глибоке занепокоєння від подій, що розгорталися (головна теза: we ‘deeply concerned’ by post-election chaos). Одним з ключових елементів акцій по приборканню повстання було відключення в країні Інтернету та блокування роботи соціальних мереж (не працюють досі).

Прибічники влади розгромили офіс опозиційного кандидата та взялися за незалежні ЗМІ. В підсумку в ході безладів загинули 7 людей, 800 осіб були заарештовані. Репресивні дії влади зламали кандидата опозиції Жана Пінга, і він дав згоду на переговори щодо примирення за посередництва майстра цієї справи президента Сенегалу Мекі Саля.

Останній за схожих обставин виборював своє право на президентство в 2012 році, а як дипломат довів свою ефективність при розв’язанні політичної кризи в Буркіна-Фасо (“Чорна весна”). Таким чином гостра фаза габонського політичного конфлікту вже вірогідно минула, але недемократичний уряд показав свою слабкість.

Прикметною ознакою поточної ситуації у Габоні є наявність зовнішнього чинника. Країна будує свою зовнішню політику балансуючи між FrancAfrique та ChinaAfrica. Але в даному випадку не це є головне, хоча може видатися, що напів-китаєць Жан Пінг буде більш схильний до дружби з Китаєм.

В плані зовнішньополітичних преференцій передвиборчі програми кандидатів є ідентичними, окрім питання ставлення до участі в Ісламській військовій коаліції (ІВК) – міжнародний військовий блок 34 ісламських держав для спільної боротьби з ІДІЛ та тероризмом.

”Мирна революція” в Габоні: демократія на згариші / 10 фотографий

Пінг на пряму не виступав за вихід Габону з зазначеного Альянсу, але це було б дуже вірогідним в разі його перемоги. Отже, прямий інтерес до перемоги Пінга мали Іран та Росія, проти яких, певною міро,ю спрямовано діяльність ІВК. Тому, спецслужби Саудівської Аравії могли підіграти Бонго, шляхом підпалу парламенту з метою унеможливлення “мирної революції” та обвинуваченні опозиції в безладах.

Таким чином, рука Ер-Ріяду могла посприяти утриманню мусульманина Бонго при владі, що правда ціною відправлення демократії у країні на згарище. Це спроба реконструкції ситуації, бо істину, нажаль, встановити вже майже не можливо, бо зацікавлених в тому значущих сил вже не має.

Джерело: Facebook.com

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка