PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Некомпетентність лікарів та неготовність лікарень: в Коломиї від коронавірусу помер чоловік

Дмитро Соболь
Дмитро Соболь

У п’ятницю, 27 березня, помер наш батько, а половина нашої родини зараз у різних лікарнях Західної України.

Це страшна історія, яка не має кінця до сьогодні.

Щодня бачу рекомендації від МОЗ:

  • не займайтеся самолікуванням, телефонуйте сімейному лікарю;
  • пацієнт помер, тому що звернувся дуже пізно, не мовчіть про симптоми.

Так ось, хочу з вами поділитися деталями історії, яка розповідає не про рекомендації МОЗ, а про їхніх дії. Сподіваюся, це посприяє тому, щоб ви подзвонили своїм батькам, запитали, як у них здоров’я, і у разі якихось симптомів не мовчали.

Читайте: В Україні зафіксували 1 319 випадків коронавірусу

Хронологія подій:

20 березня вранці ми дізналися від батьків, що у мами третій день температура 38 і сильний кашель, а у батька температура незначна – 37, але вже п’ятий день.

У них був контакт з сім’єю з їхнього села Вовчківці, члени якої повернулися напередодні з Італії і сидять вдома з високою температурою.

Наш головний крок щодо усіх рекомендацій був – звернення до сімейного лікаря. Сімейний лікар телефоном проконсультувала батьків та запевнила їх, що у симптомах немає нічого страшного, порадивши пити чай та більше води. А прийняти вона їх не може, оскільки сама хворіє вдома. У госпіталізації, на її думку, не було необхідності, тому що симптоми незначні.

Наступний наш крок – дзвінок у 103. Там нам відмовили у госпіталізації і сказали дзвонити сімейному лікарю.

Після цього батьки звернулися до своїх знайомих та поїхали в інфекційну лікарню, де їх погодилися прийняти. Лікар їх послухав і зробив такі висновки:

  • у мами сильні хрипи, прописали антибіотики. Лягати у лікарню не обов’язково, ліки можна приймати вдома.
  • тато здоровий.

Батьки вирушили додому. Ні аналізів, ні рентгена ніхто не зробив.

Ми зверталися до усіх можливих гарячих ліній в обід 20 березня, а саме: гаряча лінія НСЗУ, гаряча лінія Covid-19 в Івано-Франківській області, гаряча лінія МОЗ.

Всі говорили одне і те ж: Ви зробили все правильно, ваших батьків повинні особисто оглянути і потенційно госпіталізувати, спілкуйтеся з сімейним лікарем. Ми сказали, що цього не відбувається, сімейний лікар теж хворіє вдома і не може оглянути батьків, а інших лікарів немає, але нових порад від гарячої лінії не було: Телефонуйте сімейному лікарю. Ми працюємо за чіткою інструкцією, і такого у нас не прописано.

Упевнений, всі лінії записуються, і можна підняти всі розмови, де ми, зокрема, говорили про потенційно інфіковану сім’ю, члени якої повернулися з Італії.

Завдяки нашій наполегливості та відгуку головного лікаря Снятинської лікарні, який є керівником сімейного лікаря батьків, нам дали добро на госпіталізацію мами. Приїхала швидка, і її забрали в Коломийську районну інфекційну лікарню.

Читайте: Карантин може бути продовжений після 24 квітня - радник Зеленського Українське підприємство запустило у серійне виробництво дезінфекційну рамку від Covid-19 Коронавірус у Чернівцях: в реанімації новонароджений і четверо дорослих

У вівторок, 24 березня, ми дізналися від батька дві новини. Перша – всю сім’ю, яка повернулася з Італії, госпіталізували у лікарню в Івано-Франківськ з підозрою на коронавірус. Про що ми повідомили лікаря мами, але для нього це була вже не новина, адже все сталося кілька днів тому.

Друга – стан батька почав трохи погіршуватись, температура піднімалася, але не доходила до 38.

Про це він знову повідомив сімейному лікарю, яка так само, як і раніше телефоном йому поставила діагноз, виписала таблетки, порадила пити гарячий чай і більше води. Це все. Госпіталізувати батька вона не вважала за потрібне.

Через п’ять днів у лікарні стан мами не змінювався. І ми почали “піднімати” кого тільки зможемо з метою звернути на неї увагу і зробити їй тест на коронавірус. Нескінченні дзвінки принесли свої плоди, за інформацією лікаря, мазок у мами взяли і паралельно їй зробили експрес-тест.

Після негативного експрес-тесту лікар мами вирішив поскаржитися нам: Ваша мама просто симулює свій стан, адже їй, мабуть, не вистачає уваги.

27 березня ми все ще чекали результатів маминого тесту ПЛР, коли в обід пролунав дзвінок щодо дезінфекції будинку батьків. Ми подзвонили батькові і дізналися, що він у Коломиї у лікарні, і його забирають до Івано-Франківська.

Йому було дуже важко говорити, і тому сказав, що передзвонить. Лікарі з Коломиї нам повідомили про дуже важкий стан батька. І через годину ми дізналися, що батько помер у машині швидкої допомоги, не доїхавши до лікарні Івано-Франківська. Все сталося дуже швидко, буквально за кілька годин.

У цей самий вечір після новини про батька лікар-куратор мами повідомив, що тест ПЛР їй не зробили, бо не вважали, що це необхідно після експрес-тесту, обдуривши нас. Послалися на те, що вони переплутали й інформували нас не правильно. До того ж, як ми дізналися, вже за день до цього випадку було відомо, що у госпіталізованої сім’ї з їхнього села, з якими контактували батьки, підтвердили коронавірус.

У суботу, 28 березня, вранці мамі зробили тест ПЛР і ще один експрес-тест. Вдень тест показав результат негативний, а ввечері прийшли результати ПЛР, які були позитивні. Маму забрали в лікарню в Івано-Франківськ.

Назву вам низку фактів, які найважливіші у нашій історії, і саме з них можна робити якісь висновки.

Наступного дня після смерті батька нам стало відомо, що Центральна клінічна лікарня м. Коломия десь 20 березня передала у Коломийську районну інфекційну лікарню апарат штучної вентиляції легенів. І до цього часу його не розпакували, не навчили нікого ним користуватися, і навіть звичайний персонал не знав про його наявність.

Байдужість до хворих і надія на те, що пронесе – ось це, ймовірно, було у голові у головлікаря. Можливо, наявність цього апарату у робочому стані могла зберегти життя нашому батьку.

Коли батько надійшов до лікарні, лікарі бачили його важкий стан і не відправили в реанімацію в цьому ж місті, де є апарати ШВЛ в робочому стані, а відправили до Івано-Франківська, у місто, яке за 60 км.

Сімейний лікар некомпетентний та схвалює самолікування. Без розуміння історії хвороби, будь-яких аналізів і навіть особистого огляду призначає препарати наосліп і радить пити чай.

А після смерті батька з’ясувалося, що сімейний лікар боїться оглядати пацієнтів, адже хворі можуть бути дійсно зараженими на коронавірус, а у неї немає захисного костюма. І як нам відомо, сімейний лікар на своїй позиції і далі роздає подібні поради іншим потенційно зараженим.

Про сім’ю сусідів, яка була потенційно інфікована і перебувала на стаціонарі, лікарі знали ще 22-23 березня. Маючи звернення від інших людей, які були з ними у контакті, ніхто ніяк не відреагував, не відправив на госпіталізацію і навіть не зробив тести тим, хто був вже госпіталізований.

Батько помер 27 березня близько 18.00. Тільки через добу ми змогли з’ясувати, де його тіло. Ми відразу наполягали на тесті у нього, щоб встановити вірус і визначити причину смерті.

Вже тиждень ми не можемо забрати батька, адже тест перші три дні навіть ніхто не брав, а результати давати ніхто не поспішає. В Івано-Франківську відмовилися йому робити тест, після чого тіло довелося перевозити у Коломию для подальших дій. Якби ми не наполягали на тесті батькові, то його смерть списали б на звичайну пневмонію. А скільки таких смертей від пневмонії в Україні? Це вам не 23 людини, як за інформацією МОЗ.

Брат з сім’єю перебуває з 28 березня у лікарні, пройшов тиждень, а результатів тестів немає. Куди вже поспішати, правильно? І як це взагалі можливо, що у період пандемії час роботи лабораторії складає п’ять днів на тиждень?

Експрес-тести не показують правильного результату. Коли мама приїхала до лікарні, її приймали у спеціальних костюмах, після негативного експрес-тесту з нею всі лікарі та медсестри спілкувалися без костюмів, а після інформації про батька знову почали приходити в них. Так скільки ж людей вона могла заразити за цей час, скільки лікарів або сусідів у палаті заразилися?

Гарячі лінії тільки інформують про те, що потрібно звернутися до сімейного лікаря, і ніхто не може підказати, як діяти у нестандартній ситуації.

Я просив взяти мої контакти, все уточнити і повернутися з відповіддю пізніше, у чому мені відмовили: Максимум, що ми можемо – це записувати скарги на когось із лікарів.

Читайте: Карантин в Україні запобіг масовому зараженню Covid-19 – Зеленський

Ми дуже вдячні всім лікарям, які на своїй роботі майже цілодобово і ведуть боротьбу за життя інфікованих. Але некомпетентні люди не повинні бути у цьому ланцюжку охорони здоров’я. Ми віримо в те, що смерть нашого батька буде не просто черговою смертю під час пандемії, а всі зможуть зробити з вищесказаного висновки, і це допоможе іншим інфікованим, а державні установи проведуть роботу зі своїм персоналом та переглянуть процеси.

А також що люди, почувши цю історію, боротимуться за своє життя, а не сидітимуть вдома і питимуть чай за рекомендаціями сімейного лікаря.

Друзі, велике прохання до вас, зведіть свої контакти з близькими та знайомими до мінімуму. А кому доводиться працювати у цей непростий час, бережіть себе і будьте здорові.

Автор: Дмитро Соболь, мешканець Києва.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка