Оновлення Кабміну, розворот Індії, справа Шабуніна і перемога Усика – про що був цей тиждень
Підсумки тижня станом на 20 липня 2025 року. Коротко.
Оновлення Кабміну
Зміна уряду має лише одну інтригу: як працюватиме Міноборони. Шмигаль з одного боку отримав карт-бланш, зокрема на кадрові зміни.
З іншого, новий секретар РНБО і колишній міністр оборони Умєров отримав, вагомі кураторські повноваження над питаннями закупівлі зброї та роботи ВПК. Як вийти з цієї дихотомії – головна інтрига наступного місяця.
Готовність Індії шукати аналог нафті з РФ
Індія, устами свого міністра енергетики, оголосила що готова до заміни російської нафти на паливо з країн Перської затоки. Як на мене – це головний сигнал цього тижня.
Справа в тому, що закон Грема про 500% мита для країн, які незаконно закуповують російську нафту, виконати неможливо. А от провести переговори з Індією, щоб вона замістила російську нафту на нафту з Перської затоки можна.
— Якщо переговори про це відбудуться – це означатиме, що Росія до кінця року потенційно втрачатиме, щонайменше, 20% своїх нафтових доходів. А це, зі свого боку, поставить Кремль перед дилемою, яку неможливо вирішити: зменшити витрати на війну і зберегти витрати на інфраструктуру або ж плюнути на інфраструктуру і збільшити витрати на війну.
Поки немає відповіді на питання, що вирішить Путін, але обидва варіанти для нього погані. Це не означає завершення війни. Це означає, що можливості Путіна вести війну різко звузяться.
А щодо закінчення війни, я залишаюся при думці, що головним чинником будуть переговори Пекін-Вашингтон. І вони триватимуть, щонайменше, до кінця року.
Справа Шабуніна
Справа Шабуніна переходить в таку собі рутину. Але в ній є один аспект на який не хоче звертати увагу ніхто.
Річ у тім, що Шабунін і ко – це не про боротьбу з корупцією. Це виключно про захист інтересів однієї антикорупційної структури та кількох персон із цієї структури.
Взагалі, основна частина нашої антикорупційної тусовки – це виключно про корпоративний захист однієї антикорупційної структури.
А якщо ширше, то вся боротьба з корупцією у нас зводиться до захисту тих чи інших структур та персон, а не до боротьби з явищем. І це влаштовує всіх. Чому? Бо це про гранти і донати, прикриті благородними гаслами.
Інтерв’ю Жадана та Ліни Костенко
“Срач” довкола інтерв’ю Жадана з Ліною Костенко, крім всього іншого показав величезну проблему нашої гуманітаристики. У нас практично нема хороших добротних монографій про ту саму Ліну Костенко зокрема і про шістдесятників взагалі.
Робота Мокрика – це, спроба звузити шістдесятництво виключно до дисидентського руху. А це, як на мене, катастрофічна помилка, бо цей рух був набагато ширшим.
Берег чекань Белецци цікавий тим, що нарешті хтось насмілився сказати про радянський корінь шістдесятників. Але, все ж, це теж завузько для розуміння цього явища. Нам катастрофічно не вистачає розумних і читабельно написаних робіт про шістдесятників. Та й не тільки про шістдесятників.
Перемога Усика над Дюбуа
Перемога Усика відкриває йому шлях у велику політику. Поки на цю тему все.
P.S. Я не пишу нічого на воєнну тематику, бо не воєнний експерт.
