Останній рубіж оборони антивакцинаторів – Конституція України

ярость

депозитфотос

Вони зазвичай починають з фрази “Я не антивакцинатор, але…” і далі йде набір гасел про вільну людину у вільному світі. І, звичайно, ця людина є звичайним антивакцинатором. Просто декому соромно у цьому зізнаватися. Це вже добре, що за таке стає соромно. Але шкода, що лише поволі.

Чому вони витягли цей аргумент? Бо нарешті в Україні запровадили обмеження для невакцинованих. Дуже пізно запровадили. Але краще пізно, ніж ніколи.

Прикриватися Конституцією в Україні іноді виходило. Так свого часу Конституційний Суд сказав, що українська Конституція не дозволяє штрафувати порушників дорожнього руху за допомогою камер. От у всьому світі дозволяє, а в Україні не дозволяє. Такі ми свободолюбні. Правил не любимо.

І важко сказати, скільки людей загинуло через це рішення. Бо коли немає покарання, українці зазвичай не люблять дотримуватися правил. І ми маємо жахливу статистику дорожньої смертності. Смерті, які освятили свого часу судді Конституційного Суду. Смерті, які і далі трапляються, бо камери в Україні хоч і впроваджуються, але дуже кволо.

Зараз ці мамчині правники, поборники свободи, апелюють до Конституції і своїх прав і борються з вакцинацією. І знову бажають зробити так, щоб під прикриттям Конституції сотні тисяч людей загинуло. Апелюють до прав людини. При тому, що вакцинацію провели, причому досить жорстко, у цивілізованих країнах.

Ми маємо дуже високий рівень вакцинації у Данії та Франції, у Швеції та Португалії. І це країни, де верховенство права на багато вищому рівні, ніж в Україні. Країни, де права людини – це не порожній звук. І там Конституції дозволяли обов’язкову вакцинацію. Там легко звільняли медперсонал, який виступав проти.

І зараз ми маємо повірити, що в українців є якісь особливі правила? Чи наша Конституція дозволяє державі менше, ніж може держава в Данії? Чи французи не вміють відстоювати свої права? Але по всій Європі є лише поодинокі протести маргіналів і конспірологів, які можуть зібрати тисячі людей, але не заважають загальній вакцинації. І ще раз, в українців навряд чи є якісь особливі права і особлива Конституція.

Звісно, що ні. І навіть рішення Європейського Суду з прав людини свідчать, що обмеження під час пандемії, як і обов’язкове вакцинування, відповідає законам і Конституціям. Бо епідемія – це загроза суспільству. І людина може не щепитися, але тоді вона має сидіти вдома і не показувати носа. Не бути частиною суспільства. І це є справедливо.

Ну і найцікавіше. Якого біса? От якого біса люди не бажають вакцинуватися? Інстаграмні киці, які прокололи собі все, що тільки можна, і закачали собі в губи стільки гидоти, що навіть важко уявити – чому вони не бажають зробити собі щеплення? Люди, які харчуються сосисками, цікавляться складом вакцин? Це все не можна пояснити з огляду на здоровий глузд.

Люди, які їдять те, що продають в Україні, не бажають отримати вакцини, яких не бояться у Данії. Де контроль якості продуктів харчування на порядок вищий, ніж в Україні. Та що там харчування. Ми про Чорнобиль дізналися, бо шведи помітили радіацію. А зараз шведи вакцинуються, а українці бояться?

Зараз українцям загрожує безпліддя? Чи Біл Гейтс хоче змінити ДНК саме українців? Чи зробити тут центр біороботів із графену?

Логічного пояснення цьому немає. От просто немає відповіді на запитання – “та чому ти вже просто не підеш і не зробиш собі щеплення”. Це ж, дідько забирай, дуже просто. Принаймні було просто місяцями, доки не запровадили обмеження, доки півень не клюнув і не побігли масово в останній день робити собі щеплення і влаштовувати бійки в чергах. І чомусь зовсім не шкода цих людей. Немає толерантності до такої дурості.

Ативакцинатори живуть у своєму світі емоцій і бояться примар. Але змушені сперечатися за допомогою логіки. І тому виникають усілякі Жолобаки. Типу українські вірусологи, з якими по всьому інтернету носяться антивакцинатори. Бо є консенсус вчених світу, що вакцинація потрібна. А є міська божевільна Жолобак, яка каже, що не потрібна.

І кого послухаються антивакцинатори? Правильно, Жолобак. Лишень тому, що вона каже те, що їм приємно чути. Так само і з Конституцією та порушенням прав. Ніде права не порушують, ЄРПЛ каже, що це все відповідає закону, але є якийсь юрист із-під Житомира, який проти. І антивакцинатори носитимуться із цим юристом. Намагатися провести місток зі свого емоційного магічного світу в раціональну реальність.

Годі! Це лишень приводи. Це намагання знайти хоч якусь логіку в діях, які не мають логіки. І це дуже дороге задоволення. Бо коштує тисяч життів. І вести толерантні розмови можна буде тоді, коли пандемія скінчиться. І коли видихнуть лікарі. І коли не буде черги до крематоріїв. Коли вірус стане минулим, як стала минулим віспа, тоді і поговоримо про толерантність до антивакцинаторів.

Сергій Фурса Економіст, інвестиційний банкір
Категорії: Здоров'я