PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+
Автор:Катерина Одарченко

Пасивними громадянами легше маніпулювати: чому варто піти на вибори

Ми дивуємося високій явці виборців у Німеччині чи інших країнах, але забуваємо, що там політичне виховання починається зі шкільної парти. Можна по-різному відноситися до такої роботи, але в цілому типовий німець чи англієць краще розуміє систему державного управління та основ політології (різницю між правими і лівими, ідеологічні моделі), ніж виборці в пострадянських країнах.

Звісно, в СРСР такі знання були непотрібні і нерідко замінялися іншими матрицями, цінностями, моделлю ідеальної людини. Від 1991 року все мало б змінитися, і тепер нам варто детально і плідно працювати над політичною освітою власних громадян.

Від розуміння до активності

Важко пояснити важливість участі у виборах, коли ти не розумієш, що відбудеться далі, чим доведеться допомагати і кому.

Часто вживана теза виборцями “мій голос нічого не вирішує” практично демонструє це нерозуміння. Основне – нерозуміння можливості застосування голосу, як інструменту.

Читайте: Олігархічна змова чи відсутність самоорганізації: як фінансуються політичні партії

Очевидно, що голос має значення, навіть при нахабних фальсифікаціях – вони сягають до 10%.

Таким чином, дійсно настрій народу та його волевиявлення важливі для будь-якої влади, навіть авторитарні режими були знесені, хоча вже й в інший – не мирний спосіб.

Розглянемо аналог: у ЄС вибори до Європарламенту залучають не так і багато людей, бо народ слабко усвідомлює роль наддержавних органів, а тому –  має певний рівень євроспектицизму. Хоча й назвати європейські органи неефективними – теж складно.

Вимальовується фундамент: розумієш користь – береш участь. Звісно, цю виправдану істину у розумінні політики потрібно пояснювати ще зі шкільної лави.

Для прикладу, прослідкуйте: діти зі шкіл, що свого часу брали участь у будь-яких формах шкільного самоврядування, так і залишилися політично активними громадянами. Прості механізми організації розваг та дозвілля учнів через рішення колективних організації закладає матрицю на все життя.

Комунікуй та вигравай

Навіть провідні вчені світу та педагоги визнають, що сучасна освіта більш подібна до заводу. Немає механізмів залучення людей до справжніх, корисних для суспільства дій.

Відсутність реальних комунікацій та Інтернету роблять дітей емоційно відстороненими. А звідси питання: як такі діти зможуть об’єднатися в ОСББ, громадську організацію чи партію?

Доречно було б розібратися і з розуміння механізмів синергії людей з різними навиками та здібностями, розподілом ролей, ефективним досягненням результату. Це основа для активного громадянина, проактивного та ефективного.

Читайте: Чи варто вірити передвиборчим рейтингам кандидатів

Часто той, хто має хороші ідеї, абсолютно не залучений до організації процесу. А такі навички варто напрацьовувати вже у школі та ВУЗі.

Радянський Союз боявся такої організації, тому й замінював її стандартизованою партійною матрицею піонерства та комсомольського руху.

Глобалізація

Процес “стертя кордонів” має як свої плюси, так і мінуси.

Всі вважають Америку за взірець не тому, що перебували в державі, певний час жили там і брали участь у співжитті громад США, а лише через сприйняття образів, демонстрованих з екранів, у фільмах, в середовищі мас-маркету. Відтоді часто люди шукають кращої долі за кордоном, далеко не завжди – успішно.

Тому держава має відстоювати свою культурну матрицю та ідентичність. І в цьому випадку найкращим інструментом та тригером для виховання почуття здорового патріотизму має стати саме освіта, і в першу чергу – школа.

Іти до становлення відповідального та свідомого громадянина потрібно поступово, через вивчення художніх та наукових творів, дослідження культури.

Спільний полілог, що розпочинається ще за шкільною лавою, має привести до осягнення концепції спільного майбутнього, позбавивши чвар та розбіжностей поглядів довкола минулого. Виховання має стати фактором консолідуючим, нейтралізуючи усі можливі непорозуміння.

Інша проблема – соціопатія покоління, що не бачило життя без смартфонів та гаджетів.

Подивіться на прогнози футурологів, від Лема – і до сучасних. Аватари та віртуальне життя. Звісно, це не замінює справжнього людського спілкування, але у той же час – і звільняє простір для маніпуляцій. Як алкоголь або інші наркотичні речовини, де-факто віртуальність пропонує легке задоволення і втечу від реальності.

Читайте: Корінь проблем – відсутність верховенства права. Як стати на шлях процвітання

Пам’ятаєте, у Хакслі люди отримували сому (наркотик), що стимулював щастя. Така утопічна сома знаходить власне відображення у реальному продукті – сучасних відеоіграх, мобільних додатках та інших джерелах, що здатні синтетично стимулювати викид гормону щастя та задоволення в кров. Звісно, це необхідно пояснювати дітям та привчати їх до соціалізації.

В процесі імплементації освітньої реформи потрібно врахувати і аспект політичного виховання.

Варто відповідально та розбірливо поставитися до того, що сьогодні вкладають у свідомості наших дітей. Адже надалі це приведе нас до конструктиву або дасть новим поколінням шанс на зміни, або залишить перманентним статус-кво, і заразом – позбавить можливості становлення справжнього громадянського суспільства.

Автор: Катерина Одарченко, політтехнолог, партнер компанії “SIC Group Ukrainе”, Member of International association of political consultants (IAPC).

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка