PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android
Автор: Олександр Мусієнко

Полонені моряки: чи виконає Росія рішення трибуналу і яке буде покарання за ігнорування

25 червня 2019 року збігає місячний термін на виконання рішення Міжнародного трибуналу із морського права – негайного звільнення Російською Федерацією незаконно захопленених українських моряків та кораблів Нікополь, Бердянськ та Яни Капу. Його підтримали 19 із 20 суддів трибуналу.

Рішення Міжнародного трибуналу ООН із морського права, як і Міжнародного суду ООН мають обов’язкову силу для їх виконання. Особливо для тих держав, які визнають юрисдикцію цих судових інституцій.

Російська Федерація їх визнає, адже вона ратифікувала Конвенцію ООН з морського права 1982 року, таким чином взявши на себе зобов’язання виконувати всі рішення.

Є приклади, коли Росії не подобались рішення трибуналу, але вона вимушена була їх виконувати.

Читайте: Як розмінна монета: навіщо Росії полонені моряки

У заяві України до суду є дуже слушне посилання на прецедент 2013 року. Тоді Нідерланди звернулися з позовом проти Російської Федерації, оскільки в районі Мурманська росіяни захопили нідерландське судно.

Ленінський суд міста Мурманська арештував екіпаж та обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Але трибунал постановив – негайно звільнити моряків з Нідерландів, тому що вони утримувались незаконно.

Проте між цими двома інцидентами є певна різниця – більше користі для української позиції. Адже тоді ані Нідерланди, ані суд не заперечували, що затримання сталося у винятковій економічній зоні РФ, тобто нідерландське судно фактично зайшло в територіальні води Росії. І РФ хоч і не одразу, але виконала рішення.

Якщо ж Російська Федерація ухилятиметься від виконання рішення Трибуналу з морського права, Україні разом із західними партнерами необхідно ініціювати нову хвилю політичного та санкційного тиску.

Читайте: Зеленський обговорив зі Штайнмаєром звільнення моряків

Незважаючи на те, що інструментів тут не так багато, є можливості, які здатні нанести збитки РФ. Може йтися про накладання додаткових економічних санкцій та обмежень, арешт майна за кордоном, заборону заходу російських військових кораблів в порти третіх держав.

Море користується свободою пароплавства, відтак будь-які обмеження, й щодо невиконання рішень Міжнародного трибуналу, викличе гостру реакцію, зокрема у США.

Відомо, що Дональд Трамп підійматиме питання звільнення українських моряків під час зустрічі з президентом РФ Путіним в Японії під час саміту Великої двадцятки.

Виконати рішення для Росії означає понести іміджеві та репутаційні втрати, особливо всередині країни, де російська пропагандистська машина систематично створює образ великої, могутньої держави, яка безкомпромісно протистоїть Заходу.

Саме тому в Кремлі зараз вигадуватимуть конструкції, як звільнити українських моряків таким чином, щоби і з міжнародною спільнотою особливо не посваритись, і в той самий час перед своєю внутрішньою аудиторією слабину не показати.

Схема виглядатиме приблизно так: росіяни можуть активізувати судові розгляди в московських судах, щоб пришвидшити вказаний процес. Можливо, навіть штампуючи вироки про те, що українські моряки начебто порушили кордон. А далі Путін видасть указ про помилування як послугу Україні і жест доброї волі.

Очевидно, що Україною не визнаватимуться будь-які рішення російських судів у цій справі, особливо про визнання українських моряків винними в порушенні державного кордону РФ.

Позицію української сторони варто вибудовувати на тому, що українські моряки затримані незаконно, з порушенням норм міжнародного права, у водах біля анексованої Росією частини української території, а рішення Міжнародного трибуналу із морського права вимагає негайного та безумовного виконання.

Варто донести чіткі сигнали про те, що якщо в Кремлі саботуватимуть рішення про звільнення українських громадян та повернення кораблів, Україна ініціюватме накладання додаткових санкцій, що стосуватимуться морських перевезень.

За кожним із рішень, які покладені в основу документів на підтримку України, стоїть кропітка робота дипломатів, юристів, експертів, що формує юридичну конструкцію із захисту української держави і покладання зобов’язань на РФ, зокрема щодо відповідальності за агресію проти України.

Інше питання – що рішення може не сподобатися Росії і вона робитиме все для того, щоб його не виконувати або відтягувати виконання зі своїх політичних міркувань.

Автор: Олександр Мусієнко, політичний експерт, керівник Центру військово-правових досліджень.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка