Якщо книгу не можна екранізувати – її краще не писати взагалі. На Заході автори давно вже зрозуміли це, а видавці намагаються одночасно продати права рукопису для екранізації. Причому аудиторія майбутнього фільму не конче має бути широкою.
Наприклад, зараз під Одесою стартували зйомки фільму “Антон”. Це – екранізація роману канадця Дейла Ейслера “Антон, його друг і російська революція”, і стрічка призначена фестивальній публіці.
Паралельно українська кінокомпанія “ІнсайтМедіа продюсерський центр”, яка бере участь у цьому міжнародному проекті, розпочала по всій Україні цикл ексклюзивних допрем`єрних показів фільму “Червоний”.
Читайте: Український фільм Червоний виходить на великі екрани. Афіша показів
Екранізація однойменного роману націлена на широкого глядача, і за жанром це – гостросюжетна історична драма, насичена малими та великими екшен-сценами.
Як бачимо, літературна основа – перше, що привертає увагу продюсерів. Видана книга вже має свого читача, і він неодмінно стане глядачем. Аби побачити, чим улюблений твір відрізняється від фільму. Отже, продюсери вже зменшують ризики: так чи інакше книжка була і є на слуху, а значить, люди чекатимуть і на фільм.
Є зворотній ефект: після перегляду стрічки здебільшого кортить прочитати книгу. Бо, як уже говорилося вище, екранізація додає книжці позитивного іміджу. Не всяка література вартує перенесення на екран, це слід заслужити. Письменник, який може продавати історії для кіно, цінується в західній видавничій та кіно-телеіндустрії індустрії значно більше.
Але українська ситуація – особлива. Повноцінна видавнича індустрія досі не створена, адже книгу мало видати – її треба продати чим більшою кількістю копій. Відсутність книгарень у більшості малих міст та брак їх навіть у мегаполісах ускладнює задачу. Тому кіно, зняте за мотивами книги, водночас повідомляє аудиторію про наявність власне книжки. Ось так виникає інтерес до твору, і книга та кіно всякий раз утворюють тандем.
Читайте: Роман Червоний: історія крутого українця, на якого хочеться бути схожим
“Червоному” пощастило трохи більше. Однойменний роман, відзначений “Коронацією слова” як найкращий історико-патріотичний твір ще 2012 року, відтоді витримав кілька перевидань.
Рішення про екранізацію продюсери прийняли вже на церемонії нагородження.
Самі читачі відзначали: книжка так і проситься на екран, будучі, по суті, кінороманом. Не буду заперечувати – все, що пишу, витримую в стилістиці історій, заточених для кіно.
Щойно завершилися зйомки, “Червоний” отримав нове перевидання, яке містило кадри зі знімального майданчика й дозволяло читачам побачити втілення написаних персонажів. А напередодні великої прем`єри роман вийшов у оформленні, яке повторює офіційний постер стрічки. Таким чином, книга стала частиною промоційної кампанії фільму, а кінотеатральні афіші перекочували в книгарні як книжкові обкладинки.
Читайте: Бандерівці, дисципліна і воля: чого ти не знав про УПА (ТЕСТ)
Більше того! Образ Данила Червоного, створений Миколою Березою, вже став обличчям не лише роману та однойменного фільму. Нового героя використовують у оформленні обкладинок книжок, які не мають стосунку до даної книги.
Зате відповідають темі та ідеї “Червоного”: боротьба і перемога крутого українця над всіма ворогами, які ризикнуть кинути йому виклик. Саме таких історій, як у книгах, так і у кіно, не вистачає сьогодні українцям.