Обидва кандидати, що пройшли у другий тур виборів на посаду президента України, мають свої сильні та слабкі сторони.
Володимир Зеленський в першу чергу сильний через те, що він сприймається як новий лідер, не пов’язаний зі старими елітами.
Він формально немає жодного політичного досвіду і це сприймається як позитивна риса для більшості людей. Оскільки є тренд проти істеблішменту. Це пояснює те, чому США у свій час обрала Дональда Трампа.
Позитивна сторона – наявність бізнес досвіду. До того ж, він добре сприймається як комік, як людина, що викликає позитивні емоції. На фоні негативу війни це сприймається дуже добре.
Негативні сторони – обґрунтовані підозри у зв’язках з олігархами і, навіть, не з одним, а з двома. Відсутність будь-якого політичного досвіду, що може призвести до хаосу в системі державного управління. Відсутність чіткого бачення, що робити далі після виборів, повна відсутність команди.
В даному випадку здається, що Зеленський не збирає команду, а намагається похапцем залучити когось до штабу, аби видати це за свою команду.
Небезпека полягає в тому, що буде реалізований російський сценарій в Україні, федералізація, голосування для жителів ДНР та ЛНР на українських виборах, зняття санкцій з Росії і відмова від євроатлантичного курсу, оскільки в нього дуже сильні проросійські настрої в штабі через членів команди, які уособлюють подібні погляди – Дмитро Разумков, Сергій Лещенко.
Великою мірою виникають побоювання того, що це буде слабкий президент і настане кінець парламентсько-президентській республіці, тобто Україна повністю перетвориться на парламентську.
Що стосується Петра Порошенка, то із позитивної сторони він має великий політичний досвід та досвід протистояння Путіну останні 5 років.
Це людина, яка підготовлена для посади Верховного Головнокомандувача, він знає, що варто робити у разі широкомасштабного військового наступу. Є довіра з боку західних партнерів, де налагоджені зв’язки та довіра з боку Збройних сил України, тобто у діючого Президента є прямий контакт з ними.
Ще одна сильна сторона – наявність великої фракції у парламенті, завдяки якій він може проводити потрібні рішення та чітка програма на курс НАТО, ЄС, що підкріплюється практичними кроками. Також Петру Порошенку за останні 7 років вдалося досягти найвищого показника зростання ВВП і найнижчого показника інфляції.
Якщо розглядати слабкі сторони Петра Олексійовича, то його постать асоціюється зі старими елітами. Фактично, він знаходиться в обоймі з часів Леоніда Кучми, і сприймається здебільшого як старий політик. Крім того, наявність проблемних людей у команді знижують його рейтинг.
Петро Порошенко не виконав своїх обіцянок, в першу чергу це стосується припинення війни за один місяць, так, як він цього обіцяв.
Слабкість полягає ще в тому, що Порошенко не готовий іти на поступки Путіну і частина виборців сприймає його як президента війни, тобто того президента, при якому ще довго триватиме конфлікт з Російською Федерацією.
Він недостатньо швидко проводив необхідні реформи. Це сприймається як більш повільний поступ реформам, а не так, як би цього хотіла більшість громадян.
У багатьох людей існує серйозні підозри казати, що Володимир Зеленський не випадково уникає здачі аналізів, адже коли кандидат цілеспрямовано не хоче здавати аналізи, які могли би зняти будь-які підозри вживання наркотичних речовин – це суттєво посилює відчуття, що людині є, що приховувати.
Стосовно дебатів, треба сказати, що команда Зеленського зробила дуже велику помилку. Будучи в захваті від результатів першого туру, вони вирішили, що час добивати Петра Порошенка ногами і хотіли зіграти зверхньо по відношенню до нього. Думали, що Порошенко не погодиться на варіант дебатів на стадіоні.
В свою чергу Петро Порошенко не побоявся вийти із зони комфорту та пішов на незвичну для себе територію. І на цій території він почав вигравати.
Без сумніву, штаб Зеленського цими ідеями дуже підставив свого кандидата, вони самі запропонували взяти медичні проби, від яких Володимир Зеленський наразі відмовляється.
Вони наробили купу помилок через зверхність, самовпевненість та зухвалість. І тепер другий тиждень не можуть прийти до тями.
Автор: Тарас Березовець, політолог.