Світ дав нам Оскар за фільм, який показує як Росія вбиває наших дітей. Світ подивився документальні кадри і жахнувся. Але світ має коротку пам’ять. Бо сьогодні цей же світ блокує автобуси з нашими дітьми на польському кордоні.
Я не знаю який ще треба зняти фільм, яку ще написати книжку, чи яку пісню заспівати, щоб більше не тупцювались по нашому зерну, не блокували військову допомогу, не втомлювались від війни. Навіть якщо все це проплачені Росією провокатори, а більшість – нормальні, то чому ця нормальна більшість їх не зупинить?
На цьогорічному Оскарі перемогли стрічки про російську війну в Україні (20 днів в Маріуполі), атомну бомбу (Оппенгеймер) і Освенцим (Зона інтересу).
Мстислав Чернов і Крістофер Нолан після вручення статуеток Оскар. Фото: Getty Images
Але чи змінить це світ, коли все одно триває геноцид українців – скільки наших дітей просто зараз перебувають в дитбудинках Росії або відправлені в родини окупантів під новими іменами та прізвищами?
Чи прозрів світ, переглянувши ще один фільм про Освенцим, коли просто зараз жертву нападу, яка відчайдушно бореться, закликають здатися? Чи дійшло світу, який був вражений Оппенгеймером, якщо просто зараз нас продовжують знищувати бомбами?
Світ, який однією рукою вручає Оскар тим, хто побував в пеклі, а другою рукою закриває собі очі, щоб раптом не засмутитись від побаченого.
З міжнародної телеверсії Оскар вирізали перемогу 20 днів у Маріуполі і промову Мстислава Чернова, при цьому торік для Навального знайшлося місце. Лицеміри і боягузи, от що я скажу.