Нещодавно по інтернету почали розганяти чергову “зраду” навколо новоствореної православної української церкви. Суть цієї “зради” полягає в тому, що Епіфаній під час святкової літургії на великому виході згадав Кирила та російську православну церкву, чого ніколи раніше не було.
Насправді, якщо детальніше вивчити питання, то ми побачимо, що це не “зрада”, а велика перемога на ниві становлення українського православ’я.
Згідно наданого томосу, під час літургії на великому виході, Блаженіший митрополит Київський і всія України повинен згадувати святих батьків наших, Вселенського і Блаженіших патріархів та інших предстоятелей помісних православних церков в ряду диптиха, згідно канонічного порядку.
Диптих – це офіційний список із 15 помісних православних церков, який сформований в історичному порядку, починаючи з Константинопольскої.
Російська церква входить у число помісних православних церков і є п’ятою у диптиху. Тому згадка її настоятеля – це прямий обов’язок.
У чому ж тоді перемога? Все просто. Починаючи з 5 січня, у диптихівському переліку православних церков вперше за тисячолітню історію з’явилася і українська. Тепер українську церкву та святішого митрополита Епіфанія згадують під час недільної літургії по всьому світу та всіх храмах 14 церков-сестер, а також в автономних.
Долучилившись до диптихального переліку, ми отримали світове визнання і стали частинкою духовного світового православного діалогу.
Тим, кому не дуже приємно чути, як згадують під час служби генерала ФСБ Гундяєва, потрібно пам’ятати дві речі.
По-перше, така згадка принципово відрізняється від того, як згадується патріарх Кирило в українській філії ФСБ московського патріархата – там про нього моляться, як про свого очільника.
По-друге, у всіх православних храмах Росії тепер зобов’язані молитися і згадувати православну українську церкву та Епіфанія.
Саме це є найбільшою духовною перемогою у нинішній війні між Україною та Росією.
Автор: Віктор Таран, голова центру Ейдос, політолог.