PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Це марафон і нам потрібна стратегія: що дасть вакцина від Covid-19

Валерій Пекар
Валерій Пекар

Я шокований виступом професора Гендрика Штрека, директора Німецького інституту вірусології. Мені здавалось, що він розповідатиме передусім про вірус, але професор присвятив основну частину промови зовсім іншому.

– Це не перша епідемія в історії, але вперше в історії ми маємо доступ до всієї інформації, бачимо розповсюдження вірусу. І ми починаємо боятися. І цей страх політизується. Страх поляризує суспільство, полегшує маніпуляції, утруднює реалістичні оцінки ризику.

Зрозуміло, що ми не можемо нехтувати вірусом, він значно серйозніший за звичайний грип. Але він небезпечний для небагатьох, і це точно не кінець людської цивілізації, як може здатися з перегляду медіа. Ми навчилися жити з попередніми коронавірусами, а вони з нами, і тут так буде, – сказав професор.

Маємо навчитися об’єктивно оцінювати ризики, зокрема ризики ускладнень (навіть після грипу вони можливі). Наука ґрунтується на статистиці, а ризик сприймається завжди суб’єктивно. Бджоли вбивають значно більше людей, ніж акули. Таксі в аеропорт – це найбільш небезпечна частина трансконтинентальної подорожі.

Це марафон. І тут не можна обійтися без усвідомленості й залучення населення. Кожен з нас несе свою частку відповідальності. Треба розуміти, що ризик не дорівнює загрозі. Треба розуміти, що ризик буде тривати дуже довго. Ми ніколи не повернемося до життя без коронавірусу. Але це не означає, що ми не повернемося до життя.

– Якщо це марафон, нам потрібна довгострокова стратегія, – сказав професор Штрек.

Ми не знаємо, хто під загрозою: буває, що молоді люди хворіють у важкій формі, а ті, кому понад 100 років, переносять вірус безсимптомно. У нас нема іншого способу навчитися, ніж через помилки (і політики також мусять навчатися через помилки).

– Кожен з нас мусить навчитися пильності й усвідомленості. І ми мусимо збирати дані, гігантські обсяги даних, й аналізувати за допомогою штучного інтелекту.

Варто шукати групи ризику й знижувати ризики для них. Ми мусимо розвантажувати лікарні та думати про тих, хто найбільше страждає від карантину – митці, ресторани, туризм та авіалінії, оркестри, спорт, кінотеатри тощо. Ми повинні розуміти, що пандемія викликає кризу бідності та зростання інших хвороб.

ЧитайтеЯк Україна отримає вакцину проти Covid-19: три шляхи і ризики через Росію

Апокаліптичні передбачення нічим нам не допомагають. Локдауни не допомагають знизити поширення інфекції: як тільки ми послаблюємо обмеження, темпи поширення захворювання відновлюються. Важливо, що ми встигли зробити за цей час.

Вакцина – це інструмент, а не рішення. Ми не знаємо, як вакцина вплине на різні категорії людей, скільки триватиме захист, чи люди не хворітимуть взагалі чи лише у легкій формі. Згадаймо, що ми не можемо багато років перемогти поліоміеліт, маючи хороші вакцини.

Однозначно буде і третя, і четверта хвиля епідемії. Можливо, все це триватиме десятки років. Тож нам потрібна довгострокова стратегія, і ми мусимо методом проб і помилок знайти, що працює, а що ні.

Вакцинація від Covid-19

У першій половині 2021 року 4 млн українців отримають безкоштовну вакцину від коронавірусу. Насамперед препарат отримають медики, вчителі, правоохоронці та літні люди. Серед цих категорій отримані вакцини розподілять рівномірно.

Таку можливість Україна отримала через співпрацю з Covax (механізм глобального розподілу вакцин, – Ред.).

Автор: Валерій Пекар, підприємець і громадський діяч, співзасновник Громадянської Платформи Нова Країна.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.

Вгору Вгору

Знайшли помилку в тексті?

Помилка