В Україні з 1 липня запрацював реєстр боржників. Реєстр боржників перед юридичними особами, а саме, фінансовими структурами буде формуватись виключно на підставі рішення суду, які набрали законної сили і при умові, що Державна виконавча служба або Приватна виконавча служба не можуть стягнути з людини борг.
Рішення суду згідно з українським законодавством набирає чинності після рішення апеляційної інстанції. Якщо апеляційний суд виніс кінцеве рішення, яке може бути юридично оскаржене у Верховному Суді або Європейському Суді, вважається кінцевим та таким, що набрало законної сили.
Таким чином боржником вважатиметься людина, яка взяла певні кошти у юридичної особи, кількість яких не має значення. Тобто, неважливо особа винна 1 гривню чи 10 гривень, 1000 гривень, чи 1 млн.
Після того, як судом людина визнана боржником, її автоматично вноситимуть в електронний державний відкритий реєстр боржників України. З цього моменту починається робота Державної виконавчої служби чи Приватної виконавчої служби приватного виконавця. Вони діють за одними законами: закон України Про державну виконавчу службу та закон України Про державне виконавче провадження.
Читайте: У Мінфіні пропонують забирати субсидії у боржників за комунальні послуги
Далі служби починають процедуру добровільного стягнення, пропонуючи протягом 7 днів виконати рішення суду боржником. Якщо особа не виконує рішення суду, робляться запити у такі реєстри як: Єдиний державний реєстр, Єдиний реєстр речових та майнових прав та інші щодо встановлення факту рухомого та нерухомого майна.
Якщо таке майно є, то його описують, накладають арешт, оцінюють і після цього віддають на зберігання цій же особі або забирають. Після чого йде процедура продажу майна з відкритих аукціонів.
Якщо такого майна немає, то Державна виконавча служба чи приватний виконавець роблять запит до Центру зайнятості із запитанням чи знаходиться дана особа в статусі людини, що шукає роботу.
Якщо людина є боржником, не має місця працевлаштування та не стоїть у Центрі зайнятості з пошуку роботи, тоді державний чи приватний виконавець або будь-яка особа в тому числі стягувач, наприклад, фінансова установа, банк чи інша юридична особа, яка позичила кошти або дала речі, предмети, активи, має право звернутись до правоохоронних органів держави із заявою про відкриття кримінального провадження за ст. 382 Кримінального кодексу України “Невиконання судового рішення”, в якій зазначено: “невиконання, ухиляння або перешкоджання у виконанні рішення суду у будь-якій формі тягне за собою відповідальність до 3 років обмеження волі”.
Окрім кримінальної відповідальності на боржника накладатимуться певні санкції.
Окремо державний чи приватний виконавці мають право звернутись до суду за місцем проживання боржника із заявою про заборону виїзду особи за кордон.
В реєстрі боржників буде автоматично встановлено заборону за виїзд за межі України. Наразі це робиться в ручному режимі.
Проте цей момент може граничити із порушенням Конституції України. Оскільки вона передбачає свободу пересування навіть за наявності статусу боржника. Тому дану процедуру потрібно узаконити.
Читайте: В Україні з’явиться реєстр боржників по зарплаті
Наразі, якщо є рішення суду, що людина боржник, відкривається провадження. Якщо його не можна виконати в повному об’ємі, або взагалі не вдається, застосовуватимуться санкції. Однак, як правило, це проходить без виклику самого боржника на судове засідання, відбуваючись заочно для особи.