Виступ посла Вольфганга Ішингера, голови Мюнхенської конференції з безпеки на YES2017:
– Щодо перспектив України в НАТО, моя порада така: дайте раду своїм сподіванням.
У 1990-х я брав участь у переговорах, на яких вирішувалося, кого запрошувати в НАТО. І в тих розмовах, між американцями, британцями, французами, німцями, було розроблено тест:
- Чи ми певні, що країна повністю об’єднана щодо вступу в НАТО?
- Чи ми впевнені, що серед членів НАТО є консенсус, що це хороша ідея?
- Чи ми певні, що запрошення саме цієї країни до вступу в НАТО зміцнить загалом євроатлантичну безпеку?
Якщо на всі три запитання відповідь “Так!”, тоді країну можна запрошувати.
Якби ми застосували цей тест до України зараз, то не отримали би три “Так!”. Можливо, ми би отримали два знаки запитання.
Серед членів НАТО не було би єдності. Ключова проблема – конфлікт в Україні. Приймаємо Україну – отримуємо проблеми з Росією.
Тому так важливе обговорення питання припинення вогню на Донбасі.
Думаю, що стану трохи непопулярним, якщо зіграю роль реаліста: я не бачу ніякої можливості на горизонті консенсусу серед членів НАТО щодо прийняття України в Альянс. Поки у вас лунають постріли.
Читайте: 7 уроків миру Тоні Блера для України: від ворога до партнера
Шляхи пошуку деескалації, хоча би через примирення, – це номер 1 для України. Як німець скажу вам: одна причина, чому об’єдналася Німеччина, тому що 20 років ми про це фактично не говорили. Подумайте про це, не треба весь час говорити. Момент прийде. Вам, українцям, треба мати більше стратегічного терпіння. Ключовим елементом для України на шляху до ЄС чи НАТО – перетворення на успішну державу.
Мені здається, що розумні російські генерали добре знають, що НАТО не збирається агресивно діяти. НАТО не буде агресором. І НАТО не є ризиком для Росії. Але мені здається, що Росія вірить, – правильно це чи ні – що їй потрібна певна буферна зона для безпеки. Сусіди Росії мають брати до уваги інтереси Росії – так вважають у Кремлі…