Курс гривня-долар пробив межу 25 як на міжбанківському ринку, так і у валютних міняйл, викликавши легку паніку в українців, які звикли панікувати з іншого приводу. Хтось згадав молодість і курс по 8, хтось досвідчений – курс по 4,6, а деякі і 1 вересня 1996 року.
Правда, є і ті, хто легко згадає, як зовсім нещодавно купував долар по 27 або 28, а дехто навіть намагається стерти з пам’яті той момент, коли робив це по 37.
Ситуація дійсно вже стала злегка аномальною. Якщо попередні рухи гривні були недалекі від традиційних сезонних трендів, то зараз національна валюта відійшла від звичної стежки. Причина та сама – експансія іноземців на внутрішній ринок облігацій. Цього тижня, у вівторок, відбувся черговий аукціон, на якому Мінфін залучив близько 17 млрд грн.
– Левова частка коштів припала на довгі облігації. П’ятирічні ОВДП були продані на суму понад 10 млрд грн, дворічні – 5,3 млрд грн. Саме на такі облігації припадає попит з боку іноземців. У підсумку, іноземці купили папери більш ніж на $500 млн, які логічно викликали дисбаланс на валютному ринку. Загальний портфель нерезидентів вже досяг близько $3,5 млрд.
Коли ми з’ясували, хто винен, прийшов час подумати, “що робити?”. І це не прозаїчне питання, адже таке зміцнення гривні вже негативне для української економіки, а головне – не відображає її температуру. Зміцнення не є результатом структурних змін в економіці, коли ми стали більше експортувати і менше імпортувати, або коли ми суттєво змінили інвестиційний клімат, завдяки чому прийшло багато прямих інвестицій.
Це результат ситуативного заходу портфельних інвесторів, який так чи інакше має локальну природу і не є стійким трендом. Рано чи пізно це закінчиться, гривні доведеться повертатися до звичного стану, і тоді ми знову можемо побачити стресовий рух гривні.
Скільки ще це може тривати? З одного боку, у світі дуже багато грошей. І ці гроші шукають прибутковість. Кілька років тому подібна ситуація була в Єгипті і в країну зайшло $18 млрд. З іншого боку, питання в тому, скільки таких грошей може прийняти Україна.
– В рамках співпраці з МВФ ми логічно обмежуємо дефіцит бюджету і зменшуємо державний борг, а це означає, що цифри “аля Єгипет” нам просто не потрібні. Не влізе стільки грошей. Можемо лопнути. І так, не можна говорити про те, що давайте брати гроші цих інвесторів замість МВФ. З однієї простої причини – не буде МВФ – не буде і цих інвесторів.
В Єгипет вони заходили теж під наявність програми МВФ. Просто наявність МВФ дає впевненість портфельним інвесторам в тому, що країна проводить адекватну економічну політику, тобто ризики обмежені.
Скільки ще таких гарячих грошей може прийняти Україна? З огляду на встановлену межу із залучення боргу на 2019 рік, а також потреби в рефінансуванні, уряд може до кінця року максимально залучити за гривневими ОВДП до $3 млрд. Навряд чи, звичайно, всі ці папери куплять нерезиденти, але саме ця цифра є межею.
Тобто, враховуючи і локальні банки, цілком реально проковтнути зовнішніх грошей $1-2 млрд до кінця року. А така сума може посунути курс ще сильніше. Принаймні, на поточному тижні ми побачили, що $500 млн від іноземців змусили пройти курс гривні на 50 копійок.
Що можна робити? Нацбанк проводить політику гнучкого курсу і тільки згладжує коливання. Наразі регулятор викуповує надлишок доларів, збільшуючи резерви рекордними темпами, іноді скуповуючи з ринку по кілька сотень мільйонів доларів на день. Але не заважає руху курсу.
– Це стратегія, НБУ її неухильно дотримується, і це викликає повагу. З іншого боку, стратегія покликана не заважати економічно обґрунтованій зміні курсу, тобто не спотворювати температуру економіки. Але як ми бачимо, такий візит іноземців є вже спотворенням цієї самої температури.
І щоб не спотворювати її ще сильніше, Нацбанку можна було б встати, як стіна на певному рівні і викуповувати за ним всі зайві долари. До речі, так вчинив Центральний банк в Єгипті під час недавньої експансії іноземців.
Що може робити Мінфін? Більш агресивно знижувати ставки на аукціоні, знижуючи вартість запозичень для держави. Тим більше, НБУ не виключав, що у випадку активності іноземців, може більш агресивно знижувати свою облікову ставку.
Тепер, коли проблема запозичень у 2019 році вже не дуже актуальна, в уряду розв’язані руки. Хоча, звичайно, Мінфін може пам’ятати, що у 2020 році нас чекає ще один пік погашень зовнішніх боргів.
Звичайно, у зміцнення гривні є свої переваги. Політикам приємно, людям дешевше імпорт і путівки в Туреччину. Але це в короткостроковій перспективі. А в довгостроковій може бути ще один шок, коли іноземці перестануть купувати. Та й за час надмірно сильної гривні в країну зайде ще більше імпорту, експортери отримають “удар під дих”, і після того, як гаряча пора пройде, удар відчують всі. А що погано для економіки – завжди погано закінчується і для звичайних людей.
Автор: Сергій Фурса, спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital