П’ята серія випуску Вікна СТБ Незламні присвячена одній із найкращих дзюдоїсток сучасності, дворазовій брозовій призерці паралімпійських ігр Лондона (2012) і Ріо (2016) – Юлії Галінській.
Історія Юлії унікальна тим, що у неї з народження серйозний дефект зору, який складає 5%. Але при цьому одна з найсильніших парадзюдоїсток сучасності ніколи не носила окуляри, просто не визнаючи їх. Без лінз Галінська бачить тільки образи.
– Вона страждала, що у неї поганий зір, вона дуже соромилася. Лікар приписує окуляри і вона постійно їх розбивала. Скільки ж ми їх купували… Юля їх раз поб’є, другий, третій… Я думала, що випадково, а вона обманювала мене, говорячи, що хтось зачепив, – ділиться мати чемпіонки.
Із дитинства Юля відрізнялася бойовим характером і завжди могла дати відсіч, коли хтось ображав її, особливо, якщо образи стосувалися її поганого зору. Матері навіть доводилося вибачатися за поведінку доньки. При чому діставалося, як правило, хлопцям.
Підлітком Юля пробувала займатися карате, проте мати, яка сама є професійним пауерліфтером, була проти цього. Вона розуміла, що карате – контактний вид спорту і будь-яка травма голови може викликати повну сліпоту її доньки.
І лише по досягненню повноліття Юлі дозволили займатися дзюдо.
– Юля прийшла 10 років тому до мене в зал, це досить пізно для спорту і вона важила всього лише 42 кг. Це була проблема, тому що у жінок найнижча вагова категорія – до 48 кг, тобто не вистачало 6 кг, відтак завдання стояло не тільки, щоб її чомусь навчити, а ще щоб підгодувати, – згадує тренер Юлі Михайло Романкевич.
Досить своєрідною є підготовка слабозорих дзюдоїстів, адже на звичайних тренуваннях параспортсмени тренуються на рівні зі здоровими, а от на змаганнях все відрізняється тим, що суперники зі слабким зором не відпускають один одного під час захоплення, тому важлива не тільки фізична підготовка, але й розвинена чутливість.
Також на татамі слабозорих дзюдоїстів виводять без лінз. Їх супроводжують тренери і передають у руки рефері.
– Без лінз Юля, як сліпе кошеня, – зазначає тренер.
Бачачи лише силуети своїх суперників, Юля, яка прийшла у спорт повнолітньою, всього за кілька років стає чемпіонкою Європи та призеркою Лондонської Паралімпіади 2012. Покладала Галінська великі надії й на Паралімпіаду в Ріо, однак за кілька місяців до змагань дзюдоїстка важко травмувала коліно. У Юлі діагностували розрив хрестоподібних зв’язок.
За такий короткий час Юля не встигає повністю відновитися й набрати необхідних кондицій, але разом з тренером вирішує ризикнути й поїхати в Ріо.
На Паралімпіаді Галінська не потрапила у фінал, зате змогла виграти бронзу у сутичці з представницею Японії.
– Коли я почала перемагати, я зрозуміла, що мій зір – не перешкода. Моя перемога буде означати перемогу над собою, – ділиться враженнями Юля.
Дворазова бронзова призерка не збирається зупинятися на досягнутому й через чотири роки на Паралімпіаді в Токіо налаштовується поборотися за золото.
У попередніх серіях Незламних йшлося про неймовірні історії героїв Паралімпіади в Ріо Віктора Дідуха, Зої Овсій, Максима Крипака та Стаса Подольського.