Днями юна киянка Марта Костюк виграла юніорський чемпіонат з тенісу – Australian Open, обігравши в фіналі швейцарку Ребеку Масарову з рахунком 7:5, 1:6, 6:4.
Окрім того, що Марта була однією із наймолодших учасниць турніру (участь брали спортсмени до 18 років), вона ще й стала наймолодшою з українців, які вигравали титул на юнацькому Шоломі.
Тож про свій неймовірний тріумф та пережиті емоції юна чемпіонка розповіла Фактам ICTV.
Перші 20 секунд я в це просто не вірила.
– Ти очікувала, що переможеш, коли їхала на цей турнір?
– В принципі – так. Тобто в мене не було однозначного відчуття того, що перемога мені забезпечена, але водночас я розуміла, що в мене є для цього усі можливості.
– Марта, у який момент зрозуміла, що справа дійсно йде до перемоги?
– У фіналі третього сету, коли рахунок став 3:3.
– Що відчула, коли перемогла?
– Важко сказати. Перші 20 секунд я в це просто не вірила.
– Наскільки добре ти знала суперницю? До фіналу ви вже були знайомі?
– Я вже грала з нею минулого літа в Берліні. У нас із нею досить хороші відносини. В принципі, я товаришую з усіма суперницями.
Умови у юніорів та професіоналів були однаковими.
– Які загалом твої враження від цього турніру?
– Він був для мене особливий тим, що його організація передбачала постійне знаходження серед професіоналів. Тож із зірками тенісу можна було спокійно познайомитися та поспілкуватися. До того ж, умови у юніорів та професіоналів були однаковими.
– Ти була однією з наймолодших учасниць. Це не створювало на тебе певний психологічний тиск?
– Я про це не задумувалась, мені було все одно.
– Які твої враження від Австралії? Щось встигла побачити, крім тенісних кортів?
– На жаль, майже нічого. Лише в останній день ми відвідали зоопарк.
– Перемогу гучно святкувала?
– Святкування як такого не було. Хіба що побалувала себе шопінгом.
– Де вболівали під час матчу твої батьки?
-Мама – мій тренер, тому вона завжди зі мною. (Мама Марти – Талина Бейко – майстер спорту з тенісу. – Ред.) Тато ж залишився з моєю сестрою, і вболівав в Україні.
– Наскільки відомо, в тебе ще дві рідні сестри. Вони також тенісом займаються?
– Старша грає в теніс за свою команду в американському коледжі, а молодша займається тенісом в Україні. Тато теж колись професійно займався тенісом. У нас спортивна родина.
– Де в основному тренуєшся?
-Взимку – в Міжнародній тенісній академії, влітку – у тенісному комплексі Антей. Також періодично я тренуюся в Каннах. Мій менеджер Іван Любічич знайшов змогу періодично відправляти мене туди. Ще я пів року тренувалася в Монте-Карло. Це багато мені дало. Але не знаю, коли наступного разу туди поїду.
– У Каннах знайшовся час, щоб подивитися місто?
Не сказала б. Насправді, тенісистів–туристів не так багато. Як правило, вони дуже викладаються, і не мають сил на прогулянки.
– Іншими видами спорту займалася?
– Колись займалася акробатикою, отримала майстра спорту і пішла.
– А які ще види спорту тобі цікаві?
– Мені подобається баскетбол. Я б пограла в нього.
– З якого віку займаєшся тенісом?
– Із чотирьох років.
Тенісом займаюся із чотирьох років
– Наразі тобі 14-ть. Не виникало бажання залишити спорт?
– Іноді трапляються складні моменти, буває важно. Але спорт дає багато позитиву.
– На відпочинок часу вистачає?
– Не завжди. Але все ж я знаходжу час на дозвілля.
– Ти багато проводиш часу на тренуваннях, змаганнях. Зі школи ще не вигнали?
– Я вчуся у школі, яка дає мені можливість навчатися екстерном. Вчителі ставляться до мене з розумінням і підтримують.
– Які твої найближчі плани?
– Перш за все – в мене зараз буде близько трьох тижнів відпочинку. Далі – нові тренування й підготовка до наступних змагань.
Читайте: Від патріота до нациста: чому Зозулю вигнали з Мадрида
Раніше Факти ICTV розповідали про неймовірний шлях Марти Костюк до Великого шолому.