У Молдові в 1990 році з’явилася невизнана Гагаузька республіка. Це все дуже нагадує події в Україні весни 2014 року.
Кордон автономії тягнеться уздовж півдня Молдови і межує із Україною. При в’їзді з молдавського боку перше що впадає в око – всі вивіски, плакати, та знаки – російською мовою.
На центральній вулиці Леніна – вічно живий пам’ятник вождю пролетарів – і та ж риторика на вустах людей – хочуть повернутися до радянської влади. Цього тут хотіли і коли створювали Гагаузьку республіку – у 90-му році парламент Молдови ухвалив рішення про вихід із Радянського союзу – і тут втрутилася Москва.
Аби дізнатися про таємний план Кремля з перших вуст – журналісти ICTV йдуть до першого і єдиного президента невизнаної республіки Гагаузія. Степан Топал – створення республіки, а потім і автономії вважає головним у збереженні гагаузьких культури і традицій. Також розповів, що коли волонтери із Кишинева оточили Гагаузію, аби не дати Гагаузії від’єднатися від Молдови, то розмовляв напряму із Кремлем.
На підтримку сепаратистів із Болграда прибув радянський військовий десант. Але тоді вдалося уникнути кровопролиття. Війна в Придністров’ї відволікла увагу від Гагаузії . У 1994-ому році молдавський парламент прийняв закон про Гагаузьку автономію, в новому утворенні екс-президенту місця не знайшлося.
Тріщина між Кишиневом і Комратом, столицею Гагаузії – і нині не заросла – порожнечею вдало скористалася Росія – це слово у всіх на вустах. Слово Росія великими літерами красувалося на передвиборчій агітації кандидата на голову автономії Ірини Влах. Вона перемогла в першому ж турі.
– Жителі Гагаузії були просто згвалтовані російською пропагандою, – розповідає політичний аналітик Оазу Нантой.
Спочатку до Гагаузії прибув колишній боксер, а нині депутат держдуми Николай Валуєв – відкривати дитячий боксерський поєдинок. Далі Олег Газманов – із концертом, між незмінними хітами, все та ж незмінна риторика.
Другий страх гагузів – дуже схожий на український правий сектор – так звані уніаністи, ті що хочуть об`єднання з Румунією. До речі на цих виборах президента вони навіть одного відсотка не набрали голосів, але тут їх бояться.
Низькі пенсії та зарплати, відсутність промисловості, окрім агробізнесу, тут не так хвилюють населення. І це попри те, що Гагаузія єдиний регіон Молдови, з якого Росія дозволяє імпорт продукції, решта території нині під ембарго.
– Вплив Росії великий тому, що там кожен другий-третій працює в Росії, надсилає гроші, – каже депутат парламенту Республіки Молдова Сергій Сирбу.
Сергій Сирбу входить в так звану міжпарламентську групу, яка намагається вести діалог із Гагаузією. За регіоном почали уважно стежити після того, як у лютому 2014-го тут провели референдум, на якому більше 90% проголосували за співпрацю із Митним Союзом.
Читайте: Вибори у Молдові та Болгарії: Кремль захоплює Східну Європу
Цей референдум частково стосувався і України.
– Паралельно емісари із Комрату їздили по Одеській області і підбивали людей до створення Республіки Буджаку після того, як Україна як держава зруйнується, – говорить Оазу Нантой.
Ідея республіки Буджак, далі вщент розвіється, вдало спрацювали спецслужби обох країн – в Молдові арештовували своїх сепаратистів, в Україні – своїх.
В Гагаузії навчання у 95% шкіл відбувається російською мовою.
З цими знаннями випускники не можуть поступати у вузи Кишинева, адже там викладають молдавською.
Регіон нині виглядає, як один великий пам’ятник радянському союзу – і це влаштовує Кремль. Росію не цікавить ні територія, ні культура гагаузів – цікавить освіта, яка стане якорем для євроінтеграції Молдови. Цей якір за слушної нагоди можна буде кинути і в Україну.
– Гагаузька автономія зараз виглядає як чужорідне тіло в нашому суспільстві, – каже Оазу Нантой.
Територія, яка де-юре 22 роки тому приєдналася до Молдови, де-факто так ніколи і стала частиною Республіки.
Нагадаємо, Молдова вийшла на протест через перемогу проросійського кандидата.