До Міжнародного дня боротьби з корупцією, який відзначається 9 грудня, експерти Zakupki.Prom.ua – офіційного учасника Системи електронних державних закупівель ProZorro – зібрали інформацію про п’ятьох корупціонерів ХХ століття.
Трохи історії
Про боротьбу з корупцією на міжнародному рівні вперше заговорили в 2003 році в Мексиці на політичній конференції. 9 грудня там була підписана Конвенція ООН, яка набула чинності у грудні 2005-го. Документ передбачає заходи щодо попередження корупції, покарання винних і механізми міжнародного співробітництва в боротьбі з нею. Також цей договір зобов’язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи для боротьби з цим явищем.
Президент Індонезії Мухаммед Сухарто – привласнив $15-35 млрд
Сухарто керував країною 30 років – з 1968-го по 1998-й рік. За цей час Індонезія вийшла з дипломатичної і економічної кризи, налагодила міжнародні відносини і відновила членство в ООН (після виходу в 1965 році). Влада Сухарто впала у 1997 році під час Азіатської фінансової кризи. А 21 травня 1998 року, після загибелі більше тисячі чоловік у масових заворушеннях, президент Індонезії подав у відставку.
Але підйом економіки і 30 років правління – не всі “заслуги” Мухаммеда Сухарто. Він ще й лідер списку найбільших корупціонерів світу. На момент відставки статки президента Індонезії оцінювалися у $15 млрд: на рахунку в австрійському банку близько $9 млрд, нерухомість, твори мистецтва та коштовності. За даними неурядової міжнародної організації з боротьби з корупцією Transparency International, сума, яку Сухарто присвоїв за час свого правління, становить від 15 до 32 мільярдів доларів.
Президент Філіппін Фердинанд Маркос – привласнив $5-10 млрд
Маркос прийшов до влади у 1965 році після перемоги на виборах, а в 1969-му був переобраний на другий термін, пообіцявши ліквідувати соціальну нерівність і бідність. Вже у 1972 році він ввів у країні надзвичайний стан і скасував конституцію, а через рік запровадив планове керівництво економікою і легалізував Комуністичну партію. За 5 років бюджет Філіппін виріс вчетверо. У 1981 році Фердинанд Маркос скасував НС. Відбулися вибори, на яких Маркос знову переміг. Але в 1986 році у країні стався переворот, і Маркос втік до США.
За час свого перебування при владі Маркос і його дружина Імельда не соромлячись користувалися грошима з державної скарбниці. На рахунки в Швейцарії і США подружжя перевело кілька мільярдів доларів, а першу леді Філіппін звинувачували в марнотратності, вимаганні та крадіжці. Імельда Маркос витрачала сотні тисяч доларів у тиждень на одяг, її вбрання з Парижа і Риму привозили на літаках. Після втечі у США в будинку Маркоса в особистих гардеробах першої леді були знайдені 3 тис. пар туфель. Як стверджував адвокат, якому філіппінський уряд доручив знайти награбоване, Фердинанд Маркос навряд чи точно знав, скільки у нього грошей, а тікаючи, він прихопив з собою більше $10 мільярдів.
Президент Конго Мобуту Сесе Секо – привласнив близько $5 млрд
Мобуту Сесе Секо став президентом Конго в 1965 році. Уже в перші дні правління він на 5 років ввів надзвичайний стан і скасував діяльність усіх політичних партій. Поступово президент звів до мінімуму повноваження парламенту, а в 1996 році ліквідував посаду прем’єр-міністра. У Демократичній Республіці Конго, перейменованої самим Мобуту на Заїр в 1971 році, формувався культ особистості і не допускалися ніякі прояви інакомислення. Символами правителя стали ковпак із леопардовим шкіри і дерев’яна палиця з фігурою орла. У травні 1997 року Мобуту змушений був тікати з країни, коли сили на чолі з Лораном Кабілою прийшли в столицю, а розвалена армія диктатора не змогла дати відсіч.
Насильство і зловживання державними коштами для підкупу ворогів – ось на чому будувалася влада Мобуту. У Заїрі процвітала офіційна корупція, а Мобуту став одним з найбагатших правителів у світі. Диктатор любив подорожувати зі своїми родичами і величезним почтом у спеціально найнятих для цього літаках. Він колекціонував розкішні особняки, а в рідному селі Гбадоліте спорудив три палаци з білого мармуру, а також злітно-посадкову смугу і гральний комплекс. Екс-міністр закордонних справ Франції Бернар Кушнер, посилаючись на деякі оцінки багатства Мобуту в $5 млрд, назвав правителя Конго “ходячим сховищем банку з дахом із леопардової шкіри”.
Правитель Нігерії Сані Абача – привласнив $2-5 млрд
Сані Абача був військовим правителем Нігерії протягом 5 років – з 1993-го по 1998-й рік. Він скасував усі демократичні інститути, на важливі посади призначав військових, опозицію і партії змусив мовчати, ЗМІ піддавав жорсткій цензурі, а за інакомислення кидав за ґрати.
Абача побудував поліцейську держава і сам же її грабував. Зокрема, диктатора звинуватили у крадіжці власності одного з металургійних заводів на $ 500 млн. У цілому сума привласнених ним державних коштів склала майже $5 млрд. Коли він помер у 1998 році, його дружину затримали при спробі залишити країну з 38 валізами готівки. У 1999 році уряд спробував повернути вкрадені гроші, які сім’я Абача зберігала у швейцарських банках. Частина суми (близько $500 млн) швейцарська влада перерахували Нігерії.
Президент Югославії Слободан Мілошевич – привласнив $1 млрд
Президент Союзної Республіки Югославія і перший президент Сербії Слободан Мілошевич прийшов до влади у той момент, коли країна тріщала по швах. Про незалежність заявили словенці, хорвати, албанці, боснійці і македонці. Застосування грубої сили призвело до того, що з 1991-го по 1995-й Балкани перетворилися на військовий котел. У 1995 році підписання Дейтонської угоди в США формально завершило війну в Боснії. Але проблема з албанцями не була вирішена. В результаті у війні з силами НАТО Сербія програла. Країна не змогла пробачити диктатору поразки, він був заарештований навесні 2001 року. Пізніше Мілошевича передали до Гаазького міжнародного трибуналу, але вирок йому так і не було оголошено – Слободан Мілошевич помер у тюремній камері в Гаазі 11 березня 2006 року.
Корупційні скандали з його участю виглядають не такими масштабними. Але все-таки хабарництво і розкрадання державних коштів стали одним з пунктів звинувачення Мілошевича. Його статки після 11 років правління оцінювалися у $1 мільярд.
Читайте: Експерти оцінили статки Януковича в 12 мільярдів доларів
Екс-президента України Віктора Януковича теж сміливо можна включити до цього списку. Адже за даними правоохоронців, в Україні у банках заарештовано понад 6 млрд награбованих гривень та понад $2 млрд – на рахунках за кордоном.
Фото: zn.ua