На початку минулого тижня в Україні спостерігався поривчастий холодний вітер з боку Білорусі. Тамтешні КДБісти заявили, що Шаройко працював під прикриттям журналіста. Павло дійсно був постійним кореспондентом Українського радіо в Білорусі, а раніше інформагентства УНІАН.
Як доказ шпигунської діяльності, Комітет Держбезпеки показав посвідчення полковника української розвідки, яке начебто належить Шаройку.
Павло дійсно служив у Головному управлінні розвідки, заявили в українському Міноборони. Але був керівником прес-служби і звільнився у 2009-му році за станом здоров’я. Нині затриманий перебуває у так званій “американці” – сумнозвісному СІЗО білоруського КДБ у Мінську.
Дивіться: Що відбувається між Україною та Білоруссю.
Шаройко зізнався, що його куратором був радник посольства України в Білорусі Скворцов. Його вислали з країни. Ми зв’язались із начальником Скворцова – українським послом у Мінську. Ігор Кизим каже, що видворення дипломатів – звична річ, але подібним випадкам, за домовленістю обох сторін, не надають розголосу. Посол не виключає, що це могла бути помста Мінська за затримання влітку у Чернігові білоруса і звинувачення у шпигунстві на користь Росії.
Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний переконаний, що розкрити карти, а точніше вивести скандал між Києвом та Мінськом у публічну площину, Лукашенко змусив Кремль. Останнім часом навіть елементарні випадки зі збирачами ягід на кордоні теж перетворюються на скандали.
Спочатку зухвале викрадення російськими ФСБешниками українця Павла Гриба на території Білорусі. Потім голосування Мінська проти резолюції Генасамблеї ООН щодо порушення прав людини у Криму. Затримання журналіста та видворення дипломата та нещодавній арешт директора українського заводу Олександра Скиби у Мінську. І усе це за останні три місяці і з гучним інформаційним супроводом.
Нагадаємо, комітет держбезпеки Білорусі затримав в Мінську українського журналіста Павла Шаройка за звинуваченням в “створенні в республіці агентурної мережі”.