Протести жовтих жилетів: через що у Франції почалися акції та чим може завершитися

Протести жовтих жилетів

Фото: Veronique de Viguerie/Getty Images

Початок протестів

Перші протести жовтих жилетів у Франції пройшли 17 листопада, проте назрівати конфлікт почав задовго до цього. У травні 2018 роки жінка-автомобіліст з департаменту Сена і Марна опублікувала петицію із закликом знизити ціни на бензин в країні.

До жовтня цього року її ініціатива залишалася непоміченою, проте після публікації в газеті Parisien практично за два тижні їй вдалося зібрати 225 тис. підписів, а після початку протестів підтримка перевалила за 1 млн осіб.

Перші спроби жовтих жилетів привернути до себе увагу почалися ще 9 листопада, коли кілька протестувальників спробували прорватися до президента Франції Еммануеля Макрона, але їх зупинили поліцейські.

Ще кілька днів учасники руху робили спроби заблокувати певні частини дороги, а також вивішували великий плакат на підтримку жовтих жилетів на фасад ратуші.

 

Тоді Макрон заявляв, що в активістів є право на протест, але їхні дії жодним чином не змінять рішення щодо підвищення податку на паливо, через яке виросте ціна на бензин.

Пальне дорожчатиме два роки.

Згідно зі змінами, податок на бензин з 1 січня 2019 року має зрости на 12 центів за галон (приблизно 3,8 л), а податок на дизельне паливо збільшиться на 28 центів за галон.

До 2020 року ціни піднімуться іще на 5 центів, а вартість дизеля зросте на 2 центи.

17 листопада протести жовтих жилетів почалися по всій країні, зібравши людей через соціальні мережі. Почалося все з блокування Паризької окружної дороги, після чого на акції вийшли протестувальники і в інших французьких містах.

Участь в акції в той день взяли більше 287 тис. осіб. 409 з них були поранені у результаті дрібних сутичок, ще 117 заарештовані. Хоча після цього кількість активних жовтих жилетів по всій країні знизилася, їхні дії призвели до того, що президент країни оголосив про мобілізацію армії.

Друга хвиля

Наступною метою жовтих жилетів стали протести у Парижі на Єлисейських Полях, через що влада Франції прийняла рішення встановити контрольно-пропускні пункти, проте правоохоронцям не вдалося стримати протестувальників і їх довелося допустити до Єлисейських Полів.

Там вони звели барикади, а поліцейські робили спроби розігнати людей сльозогінним газом і водяними гарматами. Всього на той момент в мітингах брало участь близько 106 тис. осіб.

У грудні протести продовжилися, однак почастішала кількість зіткнень, випадків вандалізму в окремих містах. На 8 грудня правоохоронці затримали понад 1,5 тис. осіб.

Крім того, з’явилася інформація про можливу причетність РФ до організації безладів під час протестів, тому влада Франції почала відповідне розслідування.

Факти ICTV поспілкувалися з політологом, виконавчим директором Центру суспільних відносин Євгеном Магдою, аби прояснити ситуацію, навколо протестів у Франції.

– У Франції є історичні традиції подібних масових виступів і, конкретно Францію, розбитими шибками і подібними речами не здивуєш. Я б також не порівнював протести у цій країні з подіями Євромайдану. Там інша ментальність, багато чого іншого, – розповів експерт.

Вимоги жовтих жилетів

Нещодавно стало відомо, що вимоги жовтих жилетів сильно розширилися і тепер не обмежуються тільки зниженням цін на бензин. Експерти вважають, що протести тепер висловлюють не тільки невдоволення високою ціною на життя в країні, але й проблеми з роботою президента Еммануеля Макрона.

– Не думаю, що Макрону оголосять імпічмент, оскільки парламентська більшість належить його прихильникам. Думаю, що зміни, які запропонував Макрон, які є більше ринковими, зменшення державної ваги та участі в економіці, вони не до вподоби французам, що й призводить до падіння його популярності. Але падіння популярності – це нормально. Його попередник, Франсуа Олланд, прийшов на одній хвилі, але навіть не став балотуватися на другий термін , усвідомлюючи, що це марна справа. Тому падіння рейтингу популярності будь-якого політика, в цьому немає нічого дивного, – поділився своїми думками політолог.

Всього 25 вимог до влади протестувальники розбили на чотири категорії:

  • економіка;
  • політика;
  • здоров’я;
  • геополітика.

Вимоги в сфері економіки такі:

  • заборонити податки, які перевищують 25% статків громадян Франції;
  • створити нові робочі місця в різних сферах, щоб можна було забезпечити адекватне функціонування інфраструктури;
  • підвищити мінімальний прожитковий мінімум, пенсії і зарплати на 40%;
  • почати будівництво доступного житла;
  • зменшити розміри банків і розбити банківські монополії;
  • анулювати внутрішній борг.

Для сектора охорони навколишнього середовища і здоров’я вимагають:

  • заборонити виробництво і обіг пластикової тари;
  • знизити вплив фармацевтичних компаній на систему охорони здоров’я;
  • продовжити термін придатності техніки до 10 років;
  • заборонити використання ГМО та пестицидів у сільському господарстві;
  • відмовитися від імпорту і заново провести індустріалізацію країни.

Найбільше вимог припало на політичну сферу Франції:

  • переписати конституцію в інтересах повновладдя народу;
  • вийти з ЄС;
  • заборонити лобіювання та схеми впливу;
  • повернути гроші, які великі компанії винні країні;
  • припинити приватизацію і повернути вже приватизоване майно;
  • виключити ідеологію з програми освіти;
  • прибрати радари і камери з доріг;
  • збільшити бюджет в чотири рази для сфери юстиції;
  • зробити ЗМІ загальнодоступними і викорінити так зване “кумівство” між виданнями та політиками;
  • гарантувати громадянські свободи.

Також є й кілька вимог у сфері Геополітики:

  • вийти з НАТО;
  • припинити військове і політичне втручання у справи Африки;
  • припинити приймати іммігрантів;
  • проявляти повагу до міжнародного права та укладених договорів.

Багато вимог могли бути ініційовані представниками правих організацій, які приєдналися після того, як Марін Ле Пен, яка відома своїм просуванням проросійських поглядів у Франції, закликала їх взяти участь.

Звідси й могли з’явитися такі необґрунтовані ідеї, як вихід з НАТО, ЄС, тощо.

– Я дуже скептично ставлюся до цього переліку з 25 вимог жовтих жилетів, адже я не розумію їхньої механіки, яким чином з вимоги скасувати акцизи на пальне виріс цілий “букет” різнопланових, різноманітних політичних, геополітичних, зовнішньополітичних вимог. В реальному житті так просто не буває. Думаю, що тут був елемент маніпуляції і скажу, що спецслужби не були ініціаторами цих виступів, але низка провідних спецслужб світу намагатимуться використати цю ситуацію у власних інтересах, – розповів Магда.

Про середній клас забули.

Політичні експерти вважають, що зараз у протестах бере участь середній клас. Саме вони платять високі податки.

На сьогодні на заробіток громадянина Франції у розмірі від $30,7 тис. до, приблизно, $82,2 тис. на рік накладається податок у розмірі 30%. Хоча в США податок при такій зарплаті варіюватиметься від 12% до 22% відповідно.

Хоча деякі вимоги й здаються багатьом експертам абсурдними, вони погоджуються у тому, що протести жовтих жилетів – це набагато більше, ніж підвищення цін на бензин.

Варто наголосити, що ціни на бензин у Франції не найбільші в Європі. З середини 2018 року максимальна ціна за літр бензину становила 1,59 євро. Але ще до початку протестів вона знизилася до 1,49 євро за літр.

А на 3 грудня ціна становила 1,45 євро за літр. Попередній рекорд цін на паливо спостерігався на початку 2000-х років, коли вони досягли позначки в 1,51 євро за літр.

Найбільша ж ціна на бензин в Європі в Італії, там за літр палива доведеться заплатити 1,6 євро.

 

Реакція влади на протести

Зараз Макрон намагається провести низку великих реформ для країни, які не можуть болісно не відбитися на багатьох верствах населення.

Подібне вже відбувалося, коли президент Франції намагався змінити трудові закони в країні. Вони давали можливість компаніям простіше наймати і звільняти працівників. Тоді на вулиці країни вийшли тисячі демонстрантів.

Однак ігнорувати протестувальників, навіть з огляду на той факт, що їх кількість знизилася, на сьогодні неможливо. Останні опитування показують, що рух жовтих жилетів підтримує близько 72% населення, проти 27%, які має французький президент.

Макрон вже ввів мораторій на підвищення цін на паливо, електроенергію і газ в країні, який повинен тривати шість місяців.

Читайте: СБУ: Російські спецслужби причетні до безладів у Франції

Таким чином, президент частково виконав головну вимогу протестувальників. Однак жовті жилети не збираються зупиняти свої акції.

Міністр фінансів країни Бруно Ле Мер заявив, що протести показують країну в негативному світлі для тих, хто хоче починати бізнес.

Ле Мер додав, що зараз головне – це повернутися до діалогу і знайти спільну мову в усіх проблемних питаннях.

Макрон провів зустріч з представниками торговельних союзів та організацією роботодавців, на яких обговорили проблеми, що виникли і методи їхнього вирішення, після чого виступив зі зверненням до народу Франції.

– Варто тепер очікувати наступних вихідних, аби подивитися на реакцію на виступ президента Макрона, який запровадив надзвичайне становище в економічній і соціальній сфері… Також він запропонував певні соціальні “реверанси” для найменш захищених верств населення. Але я думаю, що ми маємо справу з певним протестом, які багато різних спецслужб намагатимуться використати у своїх інтересах, – пояснив Магда.

Під час виступу Макрон повідомив, що в країні вводиться надзвичайний стан через масові протести. Також французький президент анонсував підвищення зарплат на 100 євро наступного року і спеціальні податкові послаблення для окремих верств населення.

Варіанти вирішення конфлікту

Зараз перед владою Франції стоїть завдання по зниженню градуса конфлікту. Особливо президенту країни потрібно налагодити контакт з народом, адже його промова 27 листопада тільки додала проблем.

Зараз йому потрібно визнати масштаби проблеми, щоб показати зацікавленість в її вирішенні.

На президента Франції чекає велика робота.

Масові заворушення не можуть тривати і владі потрібно знайти метод для того, щоб правоохоронні органи могли підтримувати порядок на вулицях під час протестів, але при цьому не дозволити собі зайвого.

Однак потрібно пам’ятати, що подібною кризою в країні можуть скористатися.

– Інша справа в тому, що ми на сьогодні спостерігаємо, що цю кризу використовуватимуть для тиску на ЄС. Тобто, і США, і Росія, і Китай використовуватимуть ситуацію у Франції, аби трохи хитнути Європейський Союз, особливо в умовах Brexit та напередодні виборів до Європарламенту, – вважає політичний експерт.

Поліцейським можуть дозволити використовувати більше сльозогінного газу, водяних гармат і гумових куль.

Це, в свою чергу, може привести до більшої ймовірності випадкових смертей серед протестувальників, що дуже сильно похитне позицію Макрона у конфлікті і дасть жовтим жилетам новий привід для актів насильства.

Експерти вважають, що Макрону потрібно зосередити свою увагу виключно на протестувальниках, які вдаються до насильства. Також йому доведеться розібратися з нелегальними блокадами і доступом в міста під час протестів.

Ще одним варіантом для зниження невдоволення жовтих жилетів буде визнання своєї помилки президентом щодо підвищення податку на паливо і його скасування.

Це повинно дати привід для остаточного припинення протестів або їх дуже сильного зниження.

Однак у цього рішення є своя проблема. Адже більшість реформ Макрона зустрічали протестами, і це може стати на його шляху для побудови нової Франції. Інші незадоволені групи можуть знову почати протести, а народ вирішити, що все можна вирішити насильством.

Крім того, Макрон ніколи не соромився міняти міністрів і зараз подібний крок може показати незадоволеним верствам населення, що він прислухається до їхніх вимог і шукає експертів, які зможуть знайти компроміс для врегулювання сьогоднішньої ситуації.

До слова, Факти ICTV писали про те, чому зараз знижуються ціни на нафту і чого чекати Україні.

Владислав Бомбела

Фото: GettyImages, Dreamstime

Владислав Бомбела випусковий редактор
Категорії: Світ