101 рік Нельсону Манделі: підпілля, тюрма та президентство

Нельсон Мандела: підпілля, тюрма та президентствоНельсон Мандела: підпілля, тюрма та президентство

Lashana Lynch arriving for the "Fast Girls" premiere at the Odeon West End, Leicester Square, London. 07/06/2012 Picture by: Steve Vas / Featureflash

Нельсон Мандела присвятив своє життя боротьбі з режимом апартеїду, політики расової дискримінації, яка позбавляла рівних з білими прав неєвропейського населення країни. Діяльність Мандели була спрямована і на боротьбу зі СНІДом і за права людини.

Порушник спокою Африки

Ім’я Нельсон Манделі дала вчителька.

Буремним життєвий шлях Мандели був з самого дитинства. Про це символічно свідчить навіть його справжнє ім’я – Холілала, яке в перекладі означає порушник спокою. У дев’ятирічному віці син заможного радника королівської династії місцевого племені, залишився без батька. Згодом майбутнього президента виховував вождь іншої династії.

В молодому віці Нельсон почав проявляти інтерес до суспільної діяльності. Замість того, щоб продовжити службу династії, яка приносила його родині достаток, у 25 років Мандела став активістом Молодіжного Африканського конгресу (АНК), який згодом очолив.

Нельсон Мандела в юностиНельсон Мандела в юности

У 34 роки юрист за освітою разом з партнером відкрив юридичну практику. Це була перша консультація в ПАР для представників різних рас. Так розпочалась правозахисна боротьба  Мандели проти апартеїду. Вона привела до звинувачення у державній зраді Нельсона Мандели та ще півтори сотні активістів.

Як би незвично це не звучало, в країні, де гноблення за расовою ознакою було державною політикою, через чотири роки боротьби у судовій залі, звинувачення з правозахисника зняли.

Зброя на захисті демократії

Через регулярний спротив АНК дискримінаційній політиці проти чорношкірого населення, яка забороняла йому вільно обирати місце роботи, спілкуватись з білим населенням та вільно пересуватись країною, конгрес потрапив під державну заборону.

Це ще більше збурило рух і спричинило створення озброєного крила під назвою Спис нації. Відстоюючи рівноправ’я, активісти почали вести партизанську війну проти режиму. Вони використали тактику саботажу, нападали та нівечили державне майно – поштові відділення та телефонні станції.

Нельсон Мандела в университетеНельсон Мандела в университете

Мандела пішов у підпілля. Для підтримки своїх соратників Мандела у 1962 році таємно виїхав закордон у пошуках фінансування руху. Після повернення до ПАР лідера схопили та заарештували.

Цього разу південноафриканська Феміда рис правосуддя не виявила. Спочатку правозахисник отримав п’ять років, а через рік разом ще з сімома соратниками – довічне ув’язнення за спробу повалення влади.

Боротьба проти панування білих або чорних

Саме так охрестив свою діяльність Мандела під час захисної промови у суді. За гратами він провів довгі 27 років.

– Я вдячний тим 27 рокам, які я провів у в’язниці, тому що це дало мені можливість зосередитися. З тих пір як я вийшов на свободу – цю можливість втратив, – говорив Мандела.

Мандела відбував покарання у камері розміром у 4,5 кв. метри

За цей час він не покидав своєї справи, спрямованої на повалення апартеїду. Активність Нельсона Мандели змусила діяти міжнародну спільноту.

Читайте: Маловідомі факти з життя Нельсона Мандели

Через дискримінаційну політику спортсменів з ПАР виключали з участі у змаганнях, провідні компанії відмовлялись від співпраці з країною, США не виключали можливості введення санкцій, а ООН прийняла конвенцію про припинення злочину апартеїду.

Все це змусило тодішню владу визнати АНК, звільнити Манделу та розпочати шлях до демократії. Тільки невпинне нагадування про свою національну біду, навіть за гратами, та реальні дії запустили механізм зовнішнього тиску.

Через три роки після тих подій, у 1993 Нельсон Мандела виграв перші демократичні вибори у ПАР. Завдяки своїй суспільній діяльності він отримав Нобелівську премію миру.

У 1999 році національний лідер полишив президентський пост та зосередився на суспільній діяльності та боротьбі зі СНІДом. Мандела не приховував факту, що його син помер від цієї хвороби та закликав до боротьби з нею. У 2000-х правозахисник полишив активну діяльність і присвятив свій час родині. Нельсон Мандела помер 5 грудня 2013 року.

Правила Мандели

Діяльність національного героя ПАР розповсюдилась не тільки на відстоювання демократії, а й на поширення особистих свобод. Її вплив став настільки значним, що навіть через чотири роки після смерті правозахисника було створено Правила Мандели, направлені на захист прав і гідності ув’язнених.

Нельсон Мандела і через 5 років після своєї смерті залишається прикладом незламної особистості, яка своєю наполегливістю та щирою вірою у те, що робить, змінила світ та вказала йому на вибірковість, з якою у 20-му столітті сприймали демократію.

Його вислови яскраво ілюструють філософію, з якою Мандела змінював рідну країну:

Ніхто не народжується з ненавистю до іншої людини через колір шкіри, походження або релігію. Люди вчаться ненавидіти, і якщо вони можуть навчитися ненавидіти, потрібно намагатися вчити їх любити, бо любов набагато ближче людському серцю.

Коли здіймешся на високу гору, перед тобою відкривається безліч гір, на які ще тільки належить піднятися.

Складнощі і негаразди руйнують одних людей, але створюють інших.

Говорячи з людиною тією мовою, яку вона розуміє, ти говориш з її головою. Якщо ти говориш з людиною на її рідній мові, ти говориш з її серцем.

Багато речей здаються нездійсненними до тих пір, поки їх не зробиш.

Спадщина, яку залишив національний африканський герой усім нам, стала причиною виникнення Міжнародного дня Нельсона Мандели.

Чи можливий український Мандела

Надзвичайно сильна особистість, яка третину життя провела в ув’язнені і при цьому намагалась до останнього повалити режим ненасильницькими методами, народжується раз на покоління. І говорити, що в кожній країні може знайтись подібний герой, немає сенсу.

До того ж особистість Мандели формувалась у надзвичайних умовах. Тотальне і категоричне несприйняття темношкірого населення на рідній землі виховало у Нельсона Мандели рівносильний супротив.

А от непохитна наполегливість у досягненні мети змінити країну – якість, хоча й рідкісна, проте реальна. Саме ця риса вела за Манделою тисячі послідовників. Він відстоював те, чого хотіли південноафриканці і хотів цього ж не менше за них.

У ПАР середини минулого століття, де темношкіре населення перебувало в умовах позамежних злиднів та майже не мало освіти, суспільству дійсно потрібен був лідер-поводир.

Сучасного українця назвати безвольним невігласом ніяк не можна. Не дивлячись на відсутність імунітету до маніпуляцій, контролювати та направляти наших співвітчизників на тривалі дії не так вже й просто. Наша країна цілком заслуговує на гідного лідера. Тільки це має бути людина з однією обмовкою.

У Нельсона Мандели була задача побудувати на руїнах апартеїду нову державу. А перед українським лідером стоїть задача продовжити почате: відбудову країни та боротьбу зі звичкою усе робити не за правилами, а як зручніше. Ми всі знаємо, що це задача не з легких. Продовжувати розпочату кимось роботу часом буває набагато складніше, ніж створити нове.

Нагадаємо, екс-лідер ПАР Нельсон Мандела залишив у спадок близько 46 млн рандів, що еквівалентно $4,1 млн.

Категорії: Світ