11 березня рівно 10 років тому внаслідок потужного землетрусу та цунамі в Японії сталася аварія на Фукусімській атомній електростанції. Нині українські та японські вчені спільно працюють над подоланням наслідків масштабної катастрофи.
Посол України в Японії Сергій Корсунський розповів Фактам ICTV, що був на Фукусімі у 2016 році – стояв на тому місці, де вдарила хвиля цунамі.
За його словами, після аварії Токіо звернулося по допомогу до українських вчених, адже ті мали унікальні знання після Чорнобиля.
Він також порівняв аварію на Фукусімі з Чорнобилем:
– Ситуація кардинально різна. Загроза Чорнобиля набагато сильніша, ефект страшніший. Японці – технологічна нація, тренування проводяться, добре обладнання, але до катастрофи не були готові. Нині спільно вивчаємо наслідки доз радіації.
Український дипломат наголосив, що в Японії 11 березня згадують не стільки аварію на Фукусімі, скільки великий землетрус, який забрав життя 25 тис. людей.
– Жертви сталися від цунамі, землетрусу. Фукусіма – один із наслідків події, – додав він.
Наші науковці й сьогодні працюють в Японії та мають свою оцінку події 10-річної давнини і відновлення забруднених територій. Серед них – український вчений Марк Железняк, який з 1986 року займається прогнозуванням наслідків Чорнобильської аварії, а з листопада 2013-го допомагає в цьому питанні і Японії.
Він є професором Інституту радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми за напрямком досліджень – моделювання і прогнозування забруднення річкових систем і прибережних вод Японії після аварії на АЕС.
З квітня 2017 року Железняк також є заступником координатора японсько-українського проекту, який фінансується програмою SATREPS (Японія) з покращення менеджменту Чорнобильської зони відчуження за даними сучасного моніторингу і досвіду досліджень в зоні Фукусімської аварії за участю 12 українських наукових інститутів і трьох японських університетів.
Вчений каже, що Чорнобиль для японців став своєрідною машиною часу – можна побачити, що станеться в найближчі роки, зокрема, як поводиться радіоактивний цезій.
– Ніхто не відміняв фізичні закони, які діють і в Україні, і в Японії, і в Африці. Якщо цезій розпадається за 30 років наполовину. Зараз 30 років після аварії – вже радіоактивність вдвічі менша. Різниця між ситуаціями у тому, що в Японії це цезієва аварія, в Україні, окрім цезія, ще плутоній та стронцій, – наголосив Железняк.
Саме тому, як зазначив він, межі зони відчуження Фукусіми зменшилися за 10 років більш ніж удвічі, а в Чорнобилі лишилися старі кордони забрудненої зони.
На його думку, щоб не повторювалися подібні катастрофи, інженерні розробки мають дуже ретельно перевірятися. На узбережжі, де знаходиться Фукусіма, багато років не було цунамі, тому, якби був надійний захист – аварія б не сталася.
– Другий урок – в країні має бути незалежний, з високими правами, орган, який контролює діяльність промисловості на АЕС. У Японії на період аварії не було такого органу, – підсумував вчений.
Фото: Smallcreativeunit5 | Dreamstime.com
Українці допомагають також японцям очищувати ліси. Про це багато знає Василь Йощенко, науковець Інституту радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми.
За його словами, в Японії після аварії евакуювали населення на площі 700 кв. км, і зараз половина цієї території вже очищена від радіонуклідів.
– Там потужності доз впали до безпечних. Люди повертаються, – розповів він.
За його словами, тут відроджується сільське господарство – рис вирощують, відновили роботу і рибалки, бо океан очистився після того, як туди скинули радіоактивну воду.