Росія шукає альтернативні шляхи доступу до тимчасово окупованого Криму на тлі атак ЗСУ на Керченський міст. Окупанти розглядають можливість будівництва підводного тунелю, який би з’єднав український півострів із територією РФ.
Таку інформацію оприлюднило видання The Washington Post, посилаючись на дані, “перехоплені українськими спецслужбами”.
У статті сказано, що російські та китайські бізнесмени, які мають зв’язки в уряді, провели секретне обговорення планів будівництва підводного тунелю “Росія-Крим”.
РФ сподівається створити транспортний маршрут, який буде захищений від атак з боку України.
Як стверджує видання, переговори проходили наприкінці жовтня. Вони спровоковані зростаючим занепокоєнням РФ щодо безпеки мосту, незаконно збудованого через Керченську протоку. Він є ключовим логістичним маршрутом для забезпечення російської армії.
Водночас Керченський міст уже двічі зазнавав пошкоджень під час атак – 8 жовтня 2022 та 17 липня 2023 року. Він залишається законною і вразливою ціллю для українських військ.
Фото: Getty Images
Переговори щодо будівництва тунелю свідчать про наміри РФ зберегти контроль над окупованим півостровом. Крім того, вони сигналізують про зростаючу залежність Москви від Китаю.
Участь Китаю в переговорах щодо тунелю
WP стверджує, що одна з найбільших будівельних компаній Китаю висловила готовність взяти участь у будівництві підводного тунелю з РФ до Криму. Видання посилається на перехоплені електронні листи, “надані українськими чиновниками”.
– Справжність повідомлень підтверджена іншою інформацією, отриманою The Washington Post, включно з файлами реєстрації компаній, які демонструють, що в Криму нещодавно був сформований російсько-китайський консорціум за участю осіб, згаданих в електронних листах, – йдеться в статті.
За даними WP, в електронних листах, поширених серед учасників консорціуму останніми тижнями, згадуються зустрічі з представниками Китаю в окупованому Криму. У повідомленні від 4 жовтня сказано, що Китайська залізнично-будівельна корпорація CRCC “готова забезпечити будівництво залізничних і дорожніх об’єктів будь-якої складності в Кримському регіоні”.
Раніше ця державна китайська корпорація неодноразово співпрацювала з РФ, зокрема допомагала в розширенні ліній метрополітену Москви.
В отриманих виданням документах гендиректором російсько-китайського консорціуму, який базується в окупованому Севастополі, вказаний бізнесмен із РФ Володимир Калюжний. Він відмовився відповісти на запитання WP про проєкт тунелю. Калюжний заявив, що не надаватиме жодної інформації “ворожим ЗМІ”, після чого різко припинив розмову.
В одному з електронних листів, на які посилається WP, Калюжний писав, що має “лист від наших китайських партнерів про готовність однієї з найбільших компаній Китаю CRCC взяти участь в ролі генерального підрядника в будівництві тунелю під Керченською протокою”.
Повідомлення було надіслане в жовтні Георгію Мурадову, який значиться як “постійний представник Республіки Крим при президенті РФ”. Мурадов не відреагував на прохання видання про коментар.
Імена шести з дев’яти директорів-засновників консорціуму не вказані у реєстраційних файлах.
Електронні листи також свідчать про спроби Китаю зберегти секретність. В одному з листів сказано, що CRCC братиме участь у проєкті тунелю лише за умови “суворого дотримання повної конфіденційності”, а назва компанії в контрактах буде замінена на “іншу, не пов’язану з нею юридичну особу”.
В іншому листі згадується китайський банк, готовий “конвертувати свої доларові кошти в рублі для переказу в Крим” на фінансування проєктів консорціуму.
В електронних листах згадується і обговорення консорціуму з керівником CRCC, ідентифікованим як Сюй Хуасян (Xu Huaxiang). Так само звати віцепрезидента і заступника гендиректора міжнародного підрозділу компанії CRCC.
Труднощі будівництва та ризики для Китаю
На думку офіційних осіб США та експертів, ідею з будівництвом підводного тунелю між РФ та окупованим Кримом буде складно реалізувати.
Будівництво може тривати роками, і на це потрібно буде витратити мільярди доларів. До того ж подібні роботи ніколи не здійснювалися в зоні бойових дій.
Однак, за словами експертів, РФ це може не зупинити. Як пояснив експерт із відносин між Москвою та Пекіном Олександр Габуєв, не зумівши досягти вирішальної перемоги у війні проти України, Росія “стикається з ризиком того, що Україна намагатиметься зірвати Керченський міст протягом наступних років”.
Експерти пояснили виданню, що будівництво тунелю під Керченською протокою технічно здійсненне. І Китай має необхідний досвід та обладнання. Проте це буде величезний проєкт, який можна порівняти за масштабами з тунелем між Данією та Німеччиною, який будується вже вісім років, його вартість, за прогнозами, перевищить $8,7 млрд, і коли він буде побудований, то стане найдовшим тунелем у Європі.
Експерти зазначили, що підводний тунель навряд чи вдасться завершити вчасно, щоб допомогти РФ у її військових зусиллях. Однак Москва може розглядати його як довгострокову інвестицію, покликану забезпечити стабільний зв’язок із окупованим Кримом.
За оцінкою технічних експертів, підземні роботи можуть проводитися з мінімальним ризиком. Однак тисячі працівників, дороге обладнання та великі будівельні майданчики перебуватимуть у межах досяжності українських ракет. Тому РФ та Китай, ймовірно, не зможуть використати нові методи будівництва із залученням великих днопоглиблювальних суден. У них не буде іншого вибору, крім як використовувати традиційну технологію буріння тунелів.
Проєкт підводного тунелю “Росія-Крим” також створить політичні та фінансові ризики для Китаю. Пекін ніколи офіційно не визнавав тимчасово окупований Крим “частиною РФ”. І китайські компанії можуть потрапити під економічні санкції, які США та Євросоюз наклали на Москву.
– З огляду на ризики санкцій і саботажу, американські чиновники та експерти висловили здивування тим, що CRCC ризикує бути залученою в цю справу, – сказано в статті.
Видання припускає, що Китай, ймовірно, наполягатиме на хоча б частковому володінні підводним тунелем. Крім того, Пекін міг би профінансувати проєкт та отримувати оплату або у вигляді мита, або за рахунок експорту російської нафти та газу.