Офіційний Вашингтон має намір зірвати плани Росії з будівництва масштабного берегового комплексу в Арктиці з виробництва скрапленого природного газу (СПГ).
Як пише The Wall Street Journal, проєкт під назвою Арктик СПГ-2 (Arctic LNG 2) є ключовим для президента РФ Володимира Путіна.
США і РФ: боротьба за скраплений газ
Газета вказує, що США застосовують “шквал санкцій”, щоби зірвати ініціативу Арктик СПГ-2 і не дозволити Росії отримати спеціалізовані танкери величезних розмірів, необхідні для транспортування газу. Крім того, пише видання, США ускладнюють будівництво альтернативних суден усередині країни.
– Наша роль полягає в тому, щоб гарантувати, що Арктик СПГ-2 не приніс бажаних результатів, – заявив у понеділок на конференції у Швейцарії Джеффрі Паятт, помічник держсекретаря США з енергетичних ресурсів.
За даними WSJ, в усьому світі СПГ перебуває на підйомі, а попит на нього зростає у міру того, як уряди відмовляються від брудного вугілля і прискорюють упровадження енергоємних штучних інтелектів. Крім того, зростання спостерігається не тільки в попиті: пропозиція також зростає, і такі гравці, як Катар, що є важковаговиком галузі, мають великі плани щодо розширення виробництва.
Боротьба в Арктиці відбувається в непростий час для енергетичної політики США, які торік стали найбільшим експортером СПГ. Адміністрація президента США Джо Байдена призупинила схвалення нових експортних поставок СПГ через екологічні проблеми. Цей крок обурив бізнес-групи та клієнтів у союзних країнах із низьким енергоспоживанням, як-от Японія та Німеччина, і дехто вважає, що він стане на заваді зусиллям США з обмеження прибутку Росії від продажу природного газу.
Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон наполягає на скасуванні цієї паузи, можливо, пов’язуючи її з голосуванням з питання про допомогу Україні в палаті. В окрузі Джонсона в Луїзіані розташований передбачуваний експортний термінал СПГ, на який вплинуло призупинення.
Цілі для Путіна
Видання зазначає, що з боку Росії Путін має намір збільшити експорт СПГ найближчими роками більш ніж утричі. Його мета – залучити більше грошей для фінансування війни проти України і компенсувати спад у традиційному російському бізнесі з експорту газу трубопроводами.
Після вторгнення в Україну експорт російського газу впав, Європа відмовилася від газу з держави-терориста, а Китай став головним клієнтом Москви.
Хоча Росія і знайшла нові ринки збуту для своєї нафти, що перевозиться на суднах, заповнити втрачені обсяги, які раніше йшли стаціонарними газопроводами, виявилося складніше.
– Саме тут на допомогу приходить СПГ. Експеримент Росії зі скрапленим газом поки порівняно невеликий, але вона хоче швидко його розширити, – пише WSJ.
За даними консалтингової компанії Rystad Energy, наразі будуються виробництва з потужністю близько 32 млн тонн на рік на додачу до наявних 29 млн тонн.
Геополітичні міркування також мають значення, каже Тетяна Мітрова, наукова співробітниця Центру глобальної енергетичної політики.
– Йдеться про розширення присутності за допомогою СПГ, особливо в Китаї та на глобальному півдні… Газ завжди був для Росії важливим інструментом впливу, – сказала вона.
WSJ нагадує, що Кремль давно використовує експорт енергоносіїв як важіль впливу. Наприклад, 1990 року Радянський Союз скоротив постачання нафти в країни Балтії, щоб перешкодити рухам за незалежність. А ще до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Москва скоротила поставки газу в Європу, що призвело до стрибка цін.
Проєкт Арктик СПГ-2 і санкції
У грудні минулого року на проєкті Арктик СПГ-2 було завершено перший із трьох заводів зі скраплення газу, відомих у галузі як “поїзди”, і підприємство почало виробляти СПГ. Ця подія, попри санкції США, була сприйнята аналітиками і російськими чиновниками як перемога Москви.
Однак кілька місяців потому перемога здається не настільки впевненою, зазначає газета.
За словами міністра енергетики Росії, експорт мав розпочатися в першому кварталі. Компанії Новатек, яка є російським енергетичним гігантом і стоїть за розробкою проєкту Арктик СПГ-2, для експорту СПГ необхідні судна, побудовані на замовлення. Саме ці кораблі можуть подолати замерзлі ділянки Північного Льодовитого океану, щоб доставити газ. Однак вони так і не були доставлені.
Hanwha Ocean, південнокорейська суднобудівна компанія, заявила, що скасувала плани з будівництва трьох суден для Арктик СПГ-2 з причин, пов’язаних із санкціями. Mitsui O.S.K. Lines, японська судноплавна компанія, заявила, що також не буде надавати судна для Арктик СПГ 2, хоча планувала зафрахтувати три перевізники.
– Без суден Новатек не може експортувати газ. У результаті виробництво СПГ призупинилося, тому підприємство здебільшого рециркулює вже видобутий газ, – пише WSJ з посиланням на людей, знайомих з активністю заводу.
Фото: Getty Images
Водночас Росія намагається побудувати свої власні авіаносці на верфі на тихоокеанському узбережжі. Але поки вона будує корпуси, з’являються труднощі з постачанням мембран для сховищ. Ці мембрани здебільшого виготовляє французька компанія Gaztransport & Technigaz, яка припинила роботу в Росії.
Інша французька компанія, TotalEnergies, яка володіє 10% акцій проєкту Арктик СПГ-2, оголосила про форс-мажор на початку цього року, вказавши, що не може постачати продукцію клієнтам через незалежні від неї обставини. Підприємство заявило, що дотримується санкцій і не планує постачати газ із проєкту цього року.
Загалом із вересня США запровадили чотири хвилі санкцій проти російської індустрії СПГ, яка зароджується.
Під санкції потрапили:
- компанії-оператори проєкту Арктик СПГ-2;
- судна-сховища;
- судноплавні компанії, які, на думку США, прагнуть придбати спеціалізовані судна для проєкту;
- компанії, що працюють над другим об’єктом у районі Балтійського моря.
– Ми дуже зосереджені на тому, щоб Росія не могла розробляти нові проєкти для повторного відбору газу, який вона раніше відправляла в Європу. Ми, як члени Групи семи, колективно прагнемо зробити все можливе, щоб перешкодити майбутнім енергетичним доходам Росії, – сказав Джеффрі Паятт, офіційний представник США.
У цій галузі США змогли посилити тиск, оскільки Росія не є панівним гравцем на ринку ЗПГ, а отже, блокади менш ризиковані, ніж на нафтових ринках, каже Марія Шагіна, дослідниця санкцій з Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Росія не може добудувати Арктик СПГ-2
Як зазначає WSJ, завершення будівництва другої і третьої черги Арктик СПГ-2 буде складним завданням.
За оцінкою консалтингової компанії Rystad Energy, російський Новатек все ж таки може завершити будівництво першої черги проєкту, оскільки та була збудована здебільшого до повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Консалтингова компанія очікує значних затримок під час будівництва другої та третьої черги. Обслуговування першого “поїзда” в умовах обмеженого доступу до деяких запасних частин також може виявитися заскладним завданням.
У Росії “були амбітні плани, а потім всі вони були зруйновані вторгненням в Україну”, говорить Джейсон Фір з Poten & Partners, судноплавної і брокерської фірми.
За його словами, Росія “буде обмежена в можливостях із виробництва СПГ і готовності людей підписувати контракти, давати гроші в борг і надавати технології”.