Сі Цзіньпін, генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю, з 5 травня розпочав своє турне Європою і першою зупинкою стала Франція, де китайський лідер мав два дні перемовин з французькими політиками, а також політиками Євросоюзу.
Це перший візит Сі до Європи з 2019 року. В рамках свого турне очільник Китаю також проведе переговори в Сербії та Угорщині. Очікується, що він виступатиме за збереження статус-кво і у питаннях війни Росії проти України, і в питаннях торгівлі між ЄС та Китаєм.
Які існують розбіжності між Пекіном та Брюсселем, чого очікувати від візиту лідера КНР до Європи, а також про те, як це вплине на російсько-українську війну – Факти ICTV поговорили з політологинею Олесею Яхно.
Зустріч Сі, Макрона та фон дер Ляєн
Відкриваючи першу тристоронню зустріч, на якій була присутня президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що координація з Пекіном щодо “великих криз”, включно з війною Росії проти України, є “абсолютно вирішальною”, і закликав до “справедливих правил для всіх” у торгівлі між Європою та Китаєм.
– Майбутнє нашого континенту буде дуже чітко залежати від нашої здатності продовжувати розвивати відносини з Китаєм у збалансований спосіб, – сказав Макрон.
Своєю чергою Сі заявив, що Китай і ЄС повинні “залишатися партнерами” і “здійснювати стратегічну координацію” і таким чином “робити нові внески у світовий мир і розвиток”.
На сьогодні Європа занепокоєна тим, що, офіційно зберігаючи нейтралітет щодо конфлікту в Україні, Китай, по суті, підтримує Росію, яка використовує китайські верстати у виробництві зброї.
– Необхідно докласти більше зусиль, щоб обмежити постачання до Росії товарів подвійного призначення, які потрапляють на поле бою, – заявила фон дер Ляєн після переговорів, додавши, що “це справді впливає на відносини між ЄС і Китаєм”.
Вона додала, що Франція і ЄС також “розраховують на те, що Китай використає весь свій вплив на Росію, щоб покласти край російській агресії проти України”, заявивши, що і Європа, і Китай “мають спільний інтерес у мирі та безпеці”.
Фон дер Ляєн також сказала, що вона “впевнена”, що Сі продовжуватиме відігравати “важливу роль” у деескалації напруженості через ядерні загрози з боку Росії.
Про що говорили лідери
І Макрон, і фон дер Ляєн зазначили, що торгівля була пріоритетом на переговорах, наголосивши, що Європа повинна захищати свої “стратегічні інтереси” в економічних відносинах із Китаєм.
– Європа не ухилятиметься від ухвалення жорстких рішень, необхідних для захисту своєї економіки та безпеки, – сказала вона.
Фон дер Ляєн зазначила, що існують “дисбаланси, які залишаються значними” і “викликають велике занепокоєння”, виділивши китайські субсидії на електромобілі та сталь, які “заполонили європейський ринок”.
На переговорах Сі заперечив наявність проблеми надлишку китайських виробничих потужностей у світовій торгівлі і заявив, що Китай і Європа повинні вирішувати торговельні розбіжності шляхом “діалогу і консультацій, а також враховувати законні занепокоєння одне одного”.
Фото: Emmanuel Macron
Чого очікувати від Сі в Європі
Очікується, що вже завтра Макрон відвезе Сі, якого супроводжуватиме його дружина Пен Ліюань, до Піренейських гір, де він бував у дитинстві, на день менш публічних переговорів.
Однак аналітики скептично ставляться до того, що Макрон зможе мати значний вплив на китайського лідера, навіть попри пишний прийом на червоній доріжці і поїздку у вівторок на свіже гірське повітря Кол-дю-Турмале на висоті понад 2 тис. метрів над рівнем моря.
Дві інші країни, обрані Сі для свого європейського турне, Сербія та Угорщина, вважаються одними з тих, що найбільше симпатизують Москві в Європі.
Український політолог Олеся Яхно вважає, що загалом візит китайського лідера до Європи і, зокрема, до Франції, навряд чи знизить напруження між Китаєм та Євросоюзом, а також малоймовірно, що вплине на ставлення Сі до російсько-української війни.
За словами Яхно, Сі Цзіньпін вважав, що лідер Франції є тим політиком, з яким можна вести більш глибокі переговори, ніж з Євросоюзом, враховуючи, що Макрон раніше робив заяви про необхідність окремої або більш самостійної оборонної політики Європейського Союзу.
– Все ж таки вони (очікування Китаю, – Ред.) себе не виправдали. Тому що ми бачимо, що зараз відбувається величезний конфлікт на межі торгівельної війни між Китаєм і Європейським Союзом, – каже вона.
Цей конфлікт пов’язаний не тільки із коньячним бізнесом Франції. Йдеться про зелену енергетику, як-от електромобілі, де, на думку офіційного Брюсселя, Китай веде “не зовсім чесну конкуренцію”, каже Яхно.
Як виявилося наразі, позиція Макрона буде такою самою, як і позиція Європейського Союзу загалом.
Також в Євросоюзі занепокоєні тим, що Китай бере участь у торгівлі тими компонентами, які Росія використовує у військових технологіях та війні проти України.
– Сі розраховував, що візит до Франції буде плідним з точки зору комунікацій з усією Європою через Макрона. Але я думаю, що це не зовсім виправдає сподівання. А також візит до Сербії та Угорщини, лідери яких вважаються якщо не проросійськими, то все-таки більш лояльними до РФ порівняно з іншими країнами Європейського Союзу, – каже Яхно.
Крім того, політолог вважає, що лідер Китаю може “прощупувати грунт настроїв” в Європі.
– Якщо станемо над ситуацією не конкретного моменту, а загалом, то побачимо, що баланс статус-кво залишився таким же, як і рік тому. Китай, з одного боку, каже, що він проти війни, і я вважаю, що Китай справді проти будь-якої ескалації, якщо ми говоримо про ядерні ризики. Але водночас Китай підтримує економічні відносини з РФ, і Китай є ідеологічним опонентом Сполучених Штатів”, – пояснює Яхно.
Зі свого боку Європа продовжує співпрацювати з Китаєм, оскільки сподівається, що Китай може бути використаний для запобігання ядерним ризикам з боку Росії.
Формула та Саміт миру
Окремим питанням є глобальний Саміт миру, запланований на 15-16 червня у Швейцарії. Китай, хоч і надсилав своїх представників на підготовчі переговори щодо Саміту миру та впровадження Формули миру, все ж потім відмовився брати участь у подальших засіданнях. Відповідно, як очікується, китайських представників не буде і на самому Саміті миру.
На думку Яхно, європейські лідери намагатимуться залучити Китай до участі у Саміті миру, адже навіть “якщо Китай не поділятиме всіх позицій чи не робитиме публічних заяв на адресу Росії щодо виведення військ, сама участь буде показовою”.
– Такі переговори (про залучення Китаю до реалізації Формули миру – Ред.) тривають, і навіть під час нещодавнього візиту Олафа Шольца до Китаю… було багато розмов про економіку, але також було багато розмов про будь-які переговори, про питання війни (РФ проти України, – Ред.) і про роль Китаю в її припиненні. І ми знаємо, що Сі сказав, що без Росії цей саміт буде безрезультатним”, – нагадує політолог.
Водночас триває процес залучення Китаю до обговорення пунктів Формули миру, оскільки є певні положення, в яких зацікавлений офіційний Пекін.
– Там є пункти, які стосуються безпосередньо того, як припинити війну, наприклад вивести російські війська. Або те, що стосується відповідальності. Але є також позиції, які стосуються глобальних викликів та їхньому запобіганню. Це, зокрема, ядерні ризики, продовольчі ризики. Є важливий пункт про повагу до суверенітету і територіальної цілісності як однієї з основ закінчення війни. Я думаю, що Китай, безумовно, підтримує ці пункти. Він про це заявив і може відіграти тут свою роль”, – пояснює Яхно.
Експерт підсумовує, що Китай, ймовірно, ще не визначився і буде традиційно “дивитися на ситуацію так, як йому вигідніше”.
– Неважливо, чи буде це в інтересах Росії, України чи Заходу. Він буде виходити з власних інтересів, з того, чи буде йому вигідно брати участь у цьому саміті в цей поточний момент”, – каже вона.
Олеся Яхно також припускає, що на Саміті миру може бути присутній представник Китаю у вигляді міністра або інша посадова особа, яка уникатиме якихось конкретних заяв.
Візит Путіна до Китаю
Окремо російський диктатор Володимир Путін заявляв, що планує у травні відвідати Китай з офіційним візитом. На думку політичних оглядачів, там він планує зберегти наявні відносини з Піднебесною і не дати зіпсуватися стосункам між Москвою та Пекіном. Очікується, що візит Путіна відбудеться після інавгурації.
Фото: Getty Images
За словами політологині Яхно, для Кремля прийнятно все, що зменшує єдність США та Європи і представляє альтернативну американцям позицію.
– Інша річ, що те, що Китай стає сильнішим, і те, що, наприклад, Росія перейшла на розрахунки в юанях, оскільки іншої валюти з Китаєм у неї немає, – все це працює на посилення Китаю, а не Росії. Я думаю, що РФ це розуміє, що стратегічно Китай посилюється, але, напевно, є якесь переконання (у Кремлі – Ред.), що Росія може переграти Китай і отримати там якісь свої вигоди”, – каже вона.
Водночас розбіжності між Москвою та Пекіном можуть загостритися, наприклад через присутність Китаю в тих сферах впливу, де раніше російська присутність вважалася традиційною, а саме в Центральній Азії та Казахстані. Останнім часом Китай посилює свій вплив на ці держави.
З точки зору взаємного співробітництва і Росія, і Китай сьогодні потребують одне одного.
– Китай активно використовує російські ресурси, зокрема є одним з найбільших постачальників енергоресурсів. Китай активно використовує російський ринок, куди постачає деталі або товари, яких Росія позбавлена напряму через санкції Європейського Союзу. Тому Китай використовує ресурси Росії. А Росія використовує Китай, – пояснює політолог.
Крім того, Китай використовує Росію в дипломатичних питаннях, оскільки Пекін позиціонується як певний ідеологічний опонент Заходу, і голосування, наприклад, на рівні ООН, йдуть на користь Піднебесної, коли проти них виступає офіційна Москва.
– Загалом через санкції та публічну опозицію, вони (Китай та РФ, – Ред.) стають на цей момент природними союзниками в поточному моменті, зокрема в економічних питаннях. Але з точки зору довгострокових стратегічних інтересів між Росією і між Китаєм є багато протиріч, про які вже сьогодні говорять, і, ба більше, пряма конкуренція за вплив в зоні сфер, які раніше були і частково залишаються російськими, але куди більш активніше починає заходити Китай, – резюмує політолог.