Демократична партія США вкрай стурбована перспективами свого кандидата на пост президента Джо Байдена після дебатів із конкурентом від республіканців Дональдом Трампом, які відбулися 27 червня.
Як повідомляє видання Vox, соратники 81-річного політика розглядають для нього три варіанти на найближчі кілька місяців.
Сценарій 1 – Байден залишається
Джо Байден, попри скептицизм політичних експертів, продовжить участь у передвиборчих перегонах.
Його позиції стійкі, згідно з результатами демократичних праймериз у всіх штатах, відповідно більшість делегатів зобов’язані проголосувати за його висування на з’їзді за партійними правилами.
Ці делегати, як правило, є партійними лоялістами, яким довіряє команда Байдена та демократичні партії штатів. Вони не будуть якимось чином повставати проти нього і зміщувати його на з’їзді проти його волі.
Водночас цей сценарій не передбачає, що саме ім’я Байдена буде розміщено в бюлетені, але якщо він вийде із кампанії, то лише з власної волі.
Сценарій 2 – Байден виходить із перегонів, призначивши наступника
У цьому разі очевидним вибором на роль наступника є віцепрезидентка Камала Гарріс.
Однак більшість однопартійців серед демократів, та й сам Байден вважають, що в неї багато політичних слабкостей і Гарріс не готова до такого серйозного виклику.
Сценарій із Гарріс був би можливим, якби Байден готував її до наступництва кілька останніх років, а не за лічені місяці.
Іншими кандидатами на роль наступника можуть стати губернатори Гретхен Вітмер із Мічигану та Гевін Ньюсом із Каліфорнії. Проте їхній рейтинг дозволяє розраховувати лише на удачу.
До того ж це роздратує прихильників Камали Гарріс і її саму, що позбавляє таку ймовірність демократичної легітимності.
Сценарій 3 – вихід із перегонів та відкритий з’їзд Демократичної партії
Тут Байден не робить жодних власних призначень наступника, а пропонує членам партії зробити свій вибір.
І очевидним місцем проведення такої дискусії стане з’їзд Демократичної партії наприкінці серпня.
Теоретично це демократичніше, ніж спроба Байдена заздалегідь вибрати наступника, але проблема полягає в тому, що делегати, які приймають такі рішення, самі не мають достатньої легітимності.
Вони насправді не репрезентують громадськість, тому ця дискусія може лише показати, що вже надто пізно й логістично складно переробити загальнонаціональний первинний процес.
Крім того, відкритий з’їзд перетвориться на хаотичний безлад, який розділить членів партії і може виставити їх у негативному вигляді перед мільйонами американських телеглядачів.