Уряди країн Крайньої Півночі, а також держав, що мають доступ до Арктики, намагаються знайти нові можливості для експлуатації дронів в умовах екстремального холоду, оскільки безпілотники були ефективно задіяні в російсько-українській війні, а напруженість у найпівнічнішому регіоні планети посилюється.
Про це пише агентство Reuters, провівши опитування серед 14 компаній і шести міністерств оборони та збройних сил країн Північної Європи та Америки.
Північні країни шукають способи використовувати БпЛА в Арктиці
Як зазначає видання, в останні роки Росія і Китай активізували військову діяльність в Арктиці, а країни НАТО в регіоні повідомляють про почастішання випадків диверсій на лініях енергопостачання та зв’язку. Крім того, президент Дональд Трамп нещодавно відновив претензії США на Гренландію.
Паралельно з цим російсько-українська війна показала, що безпілотні літальні апарати можуть забезпечити критично важливі розвідувальні та ударні можливості на полі бою.
– Сполучені Штати, які вважають Арктику найважливішим місцем для територіальної оборони і системи раннього попередження про ядерні атаки, заявили в липневому стратегічному документі, що зосередяться на безпілотних технологіях для протидії китайсько-російській співпраці в цій сфері, нагадує видання.
Уже в липні російські та китайські літаки-бомбардувальники здійснили спільний політ біля узбережжя Аляски, а в жовтні кораблі берегової охорони разом пройшли через Берингову протоку.
Однак у безпілотників різних типів є вразливості, і тільки найсучасніші моделі мають достатні потужності для боротьби з холодом, подібні до тих, що є у літаків. Сьогодні ж холод, туман, дощ або сніг можуть призвести до збою в роботі БпЛА або аварії.
Як пише Reuters, у зв’язку з цим було проведено опитування представників підприємств, Міністерств оборони та армій низки країн, яке засвідчило, що промисловість стрімко працює над купівлею або розробкою безпілотників, здатних витримувати крижані умови, а серед країн НАТО зростає потреба в їхньому придбанні.
– Нам усім доводиться наздоганяти Україну і Росію, – сказав глава норвезької армії генерал-майор Ларс Лервік.
У відкритому доступі немає глобальних даних про військовий безпілотний флот держав, але Лервік каже, що війна Росії в Україні дала Москві та Києву цінний досвід використання безпілотних технологій, якого не вистачає країнам НАТО.
За словами Джеймса Паттона Роджерса, експерта з безпілотників Корнельського університету і радника з питань політики ООН та НАТО, Росія, чиї військові почали будувати флот безпілотників в Арктиці у 2014 році, зайняла лідерські позиції в змаганні за контроль над Північним морським шляхом – проходом між Європою та Азією вздовж північного узбережжя Росії.
Російська компанія Zala Aero, що входить до концерну Калашников, уже пропонує безпілотники, призначені для екстремальних арктичних умов. Також Росія заявила, що її бойовий дрон дальнього радіусу дії С-70 може працювати за температури -12 градусів Цельсія і використовуватиметься там.
– Ми рухаємося до того моменту, коли Росія матиме не тільки неозброєні безпілотні системи спостереження вздовж Північного морського шляху, а й потенційно озброєні системи, що постійно патрулюватимуть ці райони, – каже Роджерс.
Він зазначив, що НАТО не поспішає розробляти узгоджену відповідь. У НАТО заявили, що посилили свою присутність в Арктиці та створили нове командування для забезпечення свободи та безпеки атлантичних ліній; країни НАТО інвестують у нові повітряні та морські сили та засоби.
Адміністрація Трампа не відповіла на прохання дати коментар з цього приводу, але у своєму електронному листі повідомила, що США продовжать приділяти пріоритетну увагу безпеці в Західній півкулі та своїй присутності в Арктиці.
США вже вклали значні кошти в безпілотники дальнього радіусу дії для моніторингу та збору інформації в режимі реального часу в Арктиці – великому регіоні, де обмежене покриття радарів і супутників. Для спостереження ці апарати можуть працювати на меншій висоті, але в цьому разі вони наражаються на такий самий ризик обмерзання, як і дрібніші моделі.
На думку пілотів та експертів, ризик для безпілотників найвищий за температур по обидва боки від нуля – від 8 до -10 градусів Цельсія. Тонкий шар льоду утворюється на пропелерах і крилах і руйнує аеродинаміку.
Дрони-камікадзе в Арктиці
Стійкі до погодних умов моделі – не єдине рішення. Міністерство оборони США заявило, що закупить десятки тисяч дешевих безпілотників із функцією підриву в рамках програми, що розпочнеться 2023 року і буде орієнтована на Індо-Тихоокеанський регіон.
– Іноді дешевше… побудувати щось наддешеве, щоб мати тисячі таких апаратів і не турбуватися про те, що ми втратимо кілька, – сказав Грегорі Фалько, керівник Aerospace Adversary Lab, американського дослідницького центру, який розробляє оборонні та наступальні засоби для Міністерства оборони.
На думку експертів, найдешевші невеликі безпілотники, що використовуються для базової тактичної розвідки, коштують від $3 тис. до $35 тисяч.
Більші моделі надійніші, але й дорожчі. Середні тактичні безпілотники, які зазвичай літають у радіусі до 200 км, коштують від $250 тис. до $5 млн. Великі безпілотні літальні апарати дальнього радіусу дії, що працюють як літаки, можуть коштувати понад $200 млн кожен.
Багато з дешевших моделей можна купити на відкритому ринку, але російсько-український конфлікт продемонстрував їхню обмеженість у зимовий період. За словами експерта з безпілотників Роджерса, який виступає радником альянсу з питань політики, країни НАТО хочуть частіше випробовувати їх в Арктиці.
На півночі Європи новий член НАТО Фінляндія стала першою, хто використовує безпілотники для патрулювання кордону з Росією в рамках запропонованої “безпілотної стіни”, спрямованої на захист північно-східного флангу НАТО.
У 2023 році Фінляндія додала 2 тис. невеликих безпілотників до свого армійського флоту, що налічує близько 250 старих БпЛА. За словами французького виробника Parrot, вони можуть літати за температури -36 градусів за Цельсієм. Як кажуть у фінській армії, їх вже використовували в зимових навчаннях на півночі країни.
Інші країни, які мають території в регіоні, розробляють плани щодо закупівлі зимостійких дронів, виділяючи на це десятки і сотні мільйонів доларів.
Об’єднане арктичне командування Данії, що відповідає за безпеку в Гренландії та навколо неї, не має жодного безпілотника. Минулого року Копенгаген виділив $2,7 млрд данських крон ($381 млн) на купівлю двох моделей дальнього радіусу дії для роботи в Арктиці, а цього тижня заявив, що купить ще два безпілотники. Країна також виділила 60 млн крон на купівлю дрібніших моделей, але не повідомила жодних подробиць.
Канада закуповує 24 зимових безпілотники середнього розміру і 40 малих для свого військово-морського флоту, йдеться в електронному повідомленні канадських збройних сил. Наразі збройні сили експлуатують близько 150 старих малих і середніх безпілотників.
Норвегія, яка є спостерігачем НАТО за великою зоною Північної Атлантики площею 2 млн кв. км, заявила, що буде інвестувати в безпілотники далекого спостереження для планованої арктичної бази.
Згідно з планом закупівель на 2023-2030 роки, міністерство також планує закупити для своєї армії до 2030 року стійкі до погодних умов безпілотники вартістю від $25 млн до $40 млн.
Бізнес намагається вирішити проблему БпЛА в умовах холоду
Погодостійку модель дрона, який придбала Фінляндія, можна купити на відкритому ринку за ціною близько $9 тисяч. Він був розроблений для армії США і вироблений у Сполучених Штатах компанією Parrot SA, зареєстрованою в Парижі. На своєму сайті компанія Parrot заявила, що продала моделі в 19 країн, включно зі Швецією та Норвегією.
Крім того, уряди й великі аерокосмічні компанії здебільшого звертаються до стартапів і невеликих компаній за інноваційними рішеннями, сказав Стейсі Каммінгс, глава агентства НАТО з підтримки та закупівель.
Виробники малих і середніх безпілотних літальних апаратів експериментують із формами лопатей, наприклад пропелерами, які обертаються так швидко, що сніг або лід миттєво перетворюються на газ.
За словами експертів, за допомогою невеликих безпілотників легше уникнути поганої погоди, оскільки вони літають не дуже далеко. Більші моделі мають дальність польоту до сотень миль і фіксовані крила, що ускладнює завдання ухилення від дощу та снігу.
– Безумовно, є деякі проблеми, особливо з вологістю і обмерзанням, а також із деякими елементами електроніки, оскільки вони стають холоднішими, – сказав Алекс Лараде, канадський лейтенант, який служить в артилерійському підрозділі багатонаціональної бригади НАТО в Латвії.
Він каже, що наразі НАТО ще не мало досвіду роботи в Арктиці, щоб побачити, наскільки можна просунутися в сфері повітряного простору.
Компанія Boeing, яка створила холодостійкий апарат, заявила, що безпілотник не був розрахований на умови обмерзання, але працює з норвезькою компанією Ubiq Aerospace над його оптимізацією.
Один із підходів, який тестує Ubiq, полягає в додаванні сітки з композитного вуглецевого волокна, яку можна буде увімкнути для проведення достатньої кількості тепла до крила, щоб розтопити лід.
Компанія Ubiq повідомила, що нещодавно підписала контракти на забезпечення протикригового захисту для дронів із компаніями Boeing і Lockheed Martin на суму понад $5 млн, а також уклала угоди на постачання протикригового захисту для дронів із норвезькими збройними силами та американськими компаніями оборонної промисловості Textron Systems і Northrop Grumman.
Фінська компанія Nordic Drones також використовує автоматизовану систему, яка допомагає апаратам виявляти й ухилятися від місць, де є туман або сніг. Минулого року цю компанію купило Patria, фінсько-норвезьке спільне підприємство, в якому фінська держава володіє контрольним пакетом акцій.
