Перемогу на дострокових президентських виборах у Південній Кореї здобув Лі Чже Мьон, який був кандидатом від Демократичної партії.
Про це повідомляє південнокорейське новинне агентство Yonhap.
Лі Чже Мьон стане президентом Південної Кореї
Південнокорейські ЗМІ називають перемогу 61-річного Лі “чудовим поверненням” після того, як він програв колишньому президенту Юну Сок Йолю на виборах у 2022 році з мінімальним відривом у менш ніж 1%.
Його опонентом був кандидат від правлячої партії Кім Мун Су.
Після підрахунку 97,95% голосів Лі отримав 49,20% голосів, а Кім – 41.48%.
У своїй промові Лі пообіцяв “подолати повстання” і не допустити “військового перевороту”, натякаючи на спробу експрезидента Юна запровадити воєнний стан.
– Я виконаю свою місію зі створення світу, де буде відновлено демократію і народ поважатимуть як суверенну владу в демократичній республіці, живучи разом у співпраці один з одним, – сказав він.
Його опонент Кім визнав свою поразку на пресконференції у штаб-квартирі своєї партії, заявивши, що він “смиренно приймає вибір народу” і вітає Лі з обранням.
Зазначимо, що у Південній Кореї вибори відбуваються в один тур за мажоритарною системою відносної більшості.
Що відомо про позицію Лі Чже Мьона
У зовнішній політиці Лі Чже Мьон підтримує відновлення діалогу з КНДР, посилаючись на політику Сонячного сяйва (примирення і співпраці з Північчю).
Він виступає за поступове зняття санкцій у відповідь на кроки КНДР до денуклеаризації, з можливістю їхнього негайного відновлення у разі невиконання зобов’язань.
Щодо Японії він дотримується жорсткої позиції через історичні суперечки. Лі підтримує економічну та дипломатичну співпрацю, але виступає проти спільних військових навчань.
Він прагне до прагматичних відносин з Китаєм, як зі стратегічним партнером. Попередню адміністрацію він критикував за погіршення відносин із Пекіном. Щодо Тайваню, то Лі вважає, що Сеул не повинен втручатися у це питання.
У питанні України він засуджує вторгнення Росії та підтримує часткові санкції проти Москви. Проте він виступає проти надання військової допомоги Україні, вважаючи це “шкідливим” для національних інтересів Південної Кореї.
Хоча Лі критикує агресію РФ в Україні, він утримується від жорстких заяв на її адресу.
Чому у Південній Кореї провели дострокові вибори
3 грудня 2024 року тодішній президент Юн Сок Йоль намагався запровадити воєнний стан у країні. Після цього біля Національної асамблеї почалися заворушення, зокрема із залученням військових.
Згодом парламентарі ветували закон президента про воєнний стан, а пізніше сам Юн відкликав своє рішення.
8 грудня йому оголосили підозру в державній зраді та зловживанні владою. А 14 грудня Юну Сок Йолю оголосили імпічмент. Наприкінці 2024 року суд видав ордер на арешт Юна.
