PCEtLSDQndC1INC00L7QsdCw0LLQu9C10L3QsCDRgNC10LrQu9Cw0LzQvNCwIGZ1bGxzY3JlZW4gLS0hPg==
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Страшний тиждень для Путіна: The Economist про підсумки саміту та зустріч з Лукашенком

Перша зустріч у нормандському форматі за три роки була оповита страхами. Частково це сталося через нове завзяття президента Франції Еммануеля Макрона у будівництві мостів з Росією.

Такої думки притримується британське видання The Economist.

– Чи досягне Путін своєї мети запхати Донбас назад у склад України, не віддаючи при цьому українському уряду повний контроль над суверенітетом своєї країни, щоб він став зручним інструментом дестабілізації всіх її регіонів?

Чи буде французький президент тиснути на Київ заради власного великого бачення європейської архітектури безпеки? І чи український президент прогнеться під цим тиском? Всі ці страхи змусили тисячі людей вийти на вулиці в Києві, закликаючи Зеленського не поступатися позиціями, – пише видання.

Зустріч не принесла великих результатів. І це стало певним полегшенням. Сторони домовилися про новий обмін ув’язненими, про розведення військ ще у трьох місцях на лінії розмежування й про нову зустріч через чотири місяці.

Читайте: Нормандська зустріч: чи вдалося перемогти Україні

Але Зеленський також публічно провів деякі червоні лінії. Територіальна цілісність України не буде принесена в жертву включно з Кримом, а також жодних місцевих виборів на Донбасі, поки Київ не контролюватиме всю окуповану територію й кордон з Росією.

– Контраст між президентами України й Росії був разючий. Путін приїхав на зустріч у броньованому монстрі-лімузині в супроводі охоронців, деякі з яких були у балаклавах. Зеленський же прибув у мікроавтобусі Renault.

На пізній прес-конференції Зеленський здавався молодим, знервованим й щирим. Путін мав вигляд пристарілого автократа, мстивого, зухвалого й знудженого. Поставивши собі за мету нормалізувати відносини з Європою й ізолювати Україну, він не досяг ані першого, ані другого, – зазначає The Economist.

Читайте: Поїхали? Як Зеленський виїжджав на нормандський саміт у Парижі

Того ж дня міністри закордонних справ ЄС погодилися почати роботу над європейською версією американського Акту Магнітського. Це законодавча ініціатива, яка передбачає запровадження санкцій проти Росії за порушення прав людини.

– Тиждень видався жахливим для Путіна ще й тому, що він зіштовхнувся з опором у Білорусі, дружній слов’янській країні, яка вже входить у російський економічний союз.

Посилення цього союзу могло б дозволити Путіну проголосити створення нової країни, яку б він очолив після закінчення свого останнього визначеного російською конституцією президентського терміну, – розповідає видання.

Але переговори, які пройшли 7 грудня у резиденції в Сочі, не добилися нічого від білоруського лідера Олександра Лукашенка.

– Ми ніколи не збиралися і не станемо частиною іншої країни, навіть братньої Росії, – заявив Лукашенко.

Розмова тривала п’ять годин, але не дала нічого, окрім домовленості зустрітися знову через два тижні.

Щойно Лукашенко повернувся додому, керівництво білоруської армії оголосило про бажання взяти участь у військових навчаннях НАТО під назвою Захисник Європи, які пройдуть наступного року. Навряд чи все це дає привід Путіну почуватися по-різдвяному святково.

Раніше ми також робити підбірку того, що пишуть іноземні ЗМІ про саміт у Парижі.

Джерело: The Economist

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка