Останні два роки вся увага прикута до медицини, лікарів. Їхня титанічна праця, самовідданість, рятування чужого життя і ризик своїм дає їм право претендувати на статус героїв.

Героями можна назвати і тих лікарів, які в цей непростий час продовжують удосконалювати свою майстерність та впроваджують новітні технології у лікарську практику.

Цього року ми опитали п'ять українських лікарень, які вирізняються серед інших медичних закладів сміливістю прийняття рішень, творчим підходом до подолання викликів, що постають перед ними, високим рівнем професіоналізму лікарів, готовністю сприймати нове. Серед них:

- КНП Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги м. Львова;

- Дніпропетровська Обласна Клінічна Лікарня ім. І. І. Мечникова;

- КНП Роздільнянська багатопрофільна лікарня Роздільнянської міської ради;

- Національна дитяча спеціалізована лікарня Охматдит МОЗ України;

- КНП Олександрівська клінічна лікарня м. Києва.

Ви дізнаєтеся, як пройшов цей важкий рік у лікарнях, як медики боролися з коронавірусом і труднощами, що виникали під час цієї боротьби, що нового з'явилося в медзакладах, незважаючи на атаки пандемії.

- Наш центр був першим, що почав приймати хворих на Covid, - розповіла керівник центру терапії Марта Сайко. - Було страшно, вірус гуляв по різних країнах. Ніхто не знав, що відбувається. Ми боялися захворіти, принести інфекцію додому, заразити своїх рідних.

Ще важче стало, коли почали помирати пацієнти. Вони помирали у повній свідомості. Це лікарі будуть пам'ятати до кінця своїх днів.

Лікарка каже, що назавжди залишиться у її пам'яті подружжя 40 і 42 років: вони мали середньотяжкий перебіг коронавірусу, не були обтяжені супутніми хворобами, а пішли з життя одне за одним.

Почали хворіти лікарі. Колеги підтримували одне одного, бо інакше не впорались би.

- Коли почалася вакцинація, ми думали, стане легше, - сказала Марта Сайко. - Думали, що почнемо пандемію контролювати. Та низький рівень вакцинації призвів до того, що зайшли в червону зону.

І все знов повернулося: реанімації, смерті, розмови з родичами померлих. У медиків з'явилися ознаки емоційного вигоряння. Але сімейне коло, дружні стосунки в колективі, спільні прогулянки лісом повертали до життя.

І ось за таких важких умов, коли півлікарні валилося з ніг від Covid-напруження, тут відкривається новий Центр трансплантації, і операції починаються з першого ж дня.

- У день відкриття було проведено дві пересадки нирки. Донором став 61-річний пацієнт, що помер від інсульту. Реципієнти з Тернопільщини та Чернівців 47 та 50 років, - розповів керівник центру Максим Овечко.

Вперше в Україні тут пересаджено легені 56-річному львів'янину. Чоловік був кисневозалежним і міг прожити лише кілька місяців.

Також тут вперше в Україні пересадили серце дитині - 13-річному Максиму, двоє братів якого померли від такої ж хвороби, як і у нього - дилатаційна кардіоміопатія - серце вже не могло саме скорочуватись.

- Він був у термальному стані, - розповів лікар-трансплантолог, кардіохірург Роман Домашич. - Два тижні в реанімації він перебував на медикаментозній підтримці, чекав на донорське серце. Відлік уже йшов у зворотному напрямку, лівий шлуночок великий, з тромбом всередині.

Більшість українців про лікарню Мечникова у місті Дніпро дізналися у 2014 році. Саме сюди везли найважчих поранених з Донбасу. Потім прийшла пандемія. І лікарі знову - на передньому краї. Наразі насувається постковідний синдром. І не знаєш, що важче.

- Після 2014-го ми вважали, що бачили все, - продовжив Сергій Риженко. - Але сьогодні важко сказати точно, що змінило нас більше - вісім років війни, чи два роки пандемії. Коронавірус забрав життів більше, ніж усі війни разом.

На жаль, лікарню імені Мечникова теж не оминули втрати. Навіть порівняти неможливо небезпеку для лікарів під час та поза пандемією.

- Коли ми рятуємо життя поранених або робимо найскладніші операції, особисто нічим не ризикуємо. Хіба що психологічне виснаження та фізична втома. І зовсім інша справа, коли лікуєш Covid-пневмонію тут величезний ризик захворіти та навіть померти, - додав він.

Та про перемогу говорити зарано. На підході новий штам Омікрон. А скільки їх іще може бути?

Із тих, хто дійсно, а не фіктивно вакцинований - жоден не загинув в Лікарні Мечникова. Щеплені або не хворіють, або хворіють легко.

Чимало серед пацієнтів лікарні липових вакцинованих, що здобули сертифікат у незаконний спосіб. Однак це їх не врятувало.

- А іншим потрібно усвідомити, що шляхів порятунку всього два - перехворіти або вакцинуватись. І перший шлях дуже часто веде до загибелі, - попереджає лікар.

До Одеської області під час усіх хвиль коронавірусу було прикуто підвищену увагу, оскільки в регіоні були великі труднощі з киснем.

Кисень та кисневі концентратори шукали не лише лікарі, а й волонтери. У соцмережах кілька разів промайнула назва: Роздільнянська багатопрофільна лікарня. Тож ми почали слідкувати за новинами саме з цієї лікарні, розташованої у райцентрі Роздільна.

Лікарня багатопрофільна, але в останні два роки вона стала форпостом у боротьбі з Covid-19. Сюди спочатку везли всіх, кому не вистачало місць в інших медзакладах.

Під час першої хвилі, коли коронавірус виник зненацька, лікарня використовувала кисень із балонів, яких було не так уже й багато. Втім, пацієнтів теж було небагато, та й їхній стан був не надто важким. Потім, під час затишшя, лікарню включили в резерв із надання медичної допомоги ковідним хворим і побудували кисневу станцію та збільшили кількість балонів, поставили обладнання для зберігання кисню, збільшили кількість кисневих точок.

- У жовтні, коли почалася друга хвиля, ми відкрилися вже підготовленими, - продовжив Дмитро Кущенко. - Наразі у нас під Covid є 70 ліжок. Відділення, що приймає ковідних пацієнтів, поділене на три зони: зелену, проміжну і червону. Що значно спрощує роботу та убезпечує персонал.

Усі вжиті заходи були своєчасними, тому що друга хвиля стала не меншим випробовуванням. Важких кисневозалежних хворих побільшало. Наразі кисню треба вдесятеро більше.

- Якщо є вільні місця, ми приймаємо всіх. Визначаємо ступінь важкості: хто найважчий - до реанімації, там ними займаються реаніматологи, - зазначив гендиректор лікарні.

Зазвичай реанімаційні палати в лікарнях - це великі зали, де розставлене необхідне обладнання, а от у боксах тіснувато, та й незручно спостерігати за станом пацієнтів. Однак у Роздільнянській лікарні працюють творчі люди.

- Ми своїми силами встановили відеоспостереження у палатах. Тепер медсестри на посту бачать усіх важких пацієнтів і спостерігають за їхнім станом. Таким чином ефективніше витрачається і час, і енергія людей, - зауважив Дмитро Кущенко.

Та все одно з жовтня лікарня працює у божевільному режимі. Нещодавно через заводський брак та надмірне навантаження вийшла з ладу киснева станція. Добре, що були у запасі балони. Через тиждень завод-виробник зі Словаччини надіслав потрібну запчастину і роботу станції відновили.

- Коли з'явилася вакцина, у нас з'явилася надія. На те, що хворих буде менше, - пояснив Дмитро Кущенко. - Та сталося інакше. Антивакцинальна пропаганда в регіоні перемогла. Вакцинованих украй мало, тому друга хвиля Covid-19 стала потужнішою, а стан наших пацієнтів - важчим.

Дивно, але люди спочатку не вірили в те, що ми отримаємо вакцини. А коли препарати з'явилися, ще й у необхідній кількості, населення почало сумніватися в їхній ефективності.

- Ми пролікували близько 300 пацієнтів, з них лише 10 були вакцинованими, - повідомив лікар. - Та це були люди з важкими супутніми захворюваннями. Один, на жаль, помер. Він мав важкі патології і встиг щепитися лише перший раз. Але всі інші пацієнти могли би мати значно легший перебіг хвороби, або й не померли б, якби отримали щеплення.

Лікарня Охматдит - це медичне містечко з сучасними будівлями, операційними та лабораторіями, обладнаними за останнім словом медичної науки. Тут працюють справжні чарівники: лікарі, що роблять унікальні операції, повертають до життя пацієнтів завдяки новітнім медичним технологіям.

Охматдит - це саме те місце, де дітки та їхні мами завжди можуть розраховувати на допомогу не тільки ділом, а й добрим словом.

Отже, це унікальна лікарня в нашій державі.

В Охматдиті наглядаються 122 дитини з бульозним епідермолізом. Переважно це тяжкі випадки. Загалом в Україні з таким діагнозом понад 200 дітей до 18 років.

На жаль, медики можуть надавати лише паліативну допомогу, радикальної терапії ще не існує. Зараз лікарня розробляє сучасні методи лікування дітей з бульозним епідермолізом.

Та все одно середня кількість тих, що потребують пересадки органів, лише в лікарні Охматдит становить 30 осіб.

За 2021 рік у лікарні провели 53 трансплантації кісткового мозку дітям.

Охматдит - єдина лікарня України, де проводять всі типи алогенної трансплантації кісткового мозку.

У лікарні є кріобанк, і тут лікують за допомогою стовбурових клітин.

- Хороші результати ми отримуємо завдяки екстракорпоральній мембранній оксигенації (ЕКМО) у випадках, коли у дитини серце і легені не можуть виконувати свою функцію. Цього року вісім дітей успішно пройшли через ЕКМО, - повідомив Володимир Жовнір.

Одну дівчинку тримали на ЕКМО рекордні три місяці й таки досягли хорошого результату. Стан пацієнтки покращився, і її зняли з апарату.

В лікарні працює єдине в країні відділення дитячої гінекології. Тут надають допомогу дівчаткам, що страждають від кіст та інших гормонозалежних хвороб.

- В дитячих клініках у нас ніколи не було аеромедичної евакуації. І важкі пацієнти часом не могли дістатися до лікарні. Ми застосували всі зусилля, і ось на сусідній стадіон сідають гелікоптери, що доставляють до Охматдиту пацієнтів. Таким чином ми уже врятували сім життів, - говорить Володимир Жовнір.

За допомогою гелікоптерів доставляють також органи для трансплантації.

А влітку в Охматдит прибудуть американські студенти-медики на долікарську практику.

Медична міжнародна спільнота високо оцінює рівень Охматдиту. Отже, нашій країні є чим пишатися в цій галузі.

Багато діток проводять у лікарні довгі місяці та навіть роки. Щоб розважити їх, підняти настрій, який відіграє неабияку роль у процесі одужання, в лікарні проводять різноманітні заходи: конкурси з малювання, ігри.

До дітлахів приходять клоуни, улюблені герої з мультиків. А у день Святого Миколая тут було свято, до дітей приходив Миколай з подарунками.

Всі ці заходи відбуваються завдяки волонтерам, благодійникам і просто небайдужим людям, яким в Охматдиті раді та вдячні.

- У нас працюють висококваліфіковані лікарі, які постійно удосконалюють свою майстерність зцілювати діточок. І якщо місія Охматдиту в тому, щоб повернути та допомогти зберегти здоров'я, то мета наша - зробити лікарню найкращою в світі, - сказав наостанок гендиректор Охматдиту.

З березня 2020 року Олександрівська клінічна лікарня м. Києва почала працювати з хворими на Covid-19, маючи в структурі лікарні два інфекційних відділення на 80 ліжок і відділення реанімації та інфекційної терапії на шість ліжок.

Періодична завантаженість ліжок загалом досягала 90%. Кількість хворих на Covid-19, що надходили до Олександрівської лікарні, змінювалася залежно від нових штамів вірусу, сезонних умов тощо.

Утім, лікарі Олександрівської лікарні завжди готові до будь-якого розвитку подій. І можуть надати невідкладну допомогу пацієнтам, навіть якщо будуть заповнені всі наявні ліжка.

Попри недостатню кількість медичного персоналу і велике навантаження, тут нікого не обійдуть увагою.

Лікарі самовіддано надають допомогу незалежно від свого профілю, ризику зараження, попри хронічну втому та емоційне і професійне вигоряння.

Для того, щоб зрозуміти, в якому стані були лікарі і медсестри, потрібно хоча б раз побувати у ковідній палаті. Пацієнти часто перебувають у безпорадному або безнадійному стані, переживають сильні перепади настрою, нерідко потребують психологічної підтримки, яка за умов пандемії може бути надана безпосередньо лікуючим лікарем.

Тому лікарі і медсестри, що пройшли сім кіл пекла з Covid-19, просять усіх, хто не вакцинувався: отримайте щеплення!

Особливо якщо маєте супутні захворювання, поважний вік. Саме такі хворі потрапляють в лікарню і реанімацію. Не випробовуйте свій організм і лікарів на міцність!