Це гігантське протомісто мідно-кам’яної доби займає площу 450 гектарів.
Тут вільно могли б розміститися 6 ранніх середньовічних Парижів.
За підрахунками науковців на цій території 2500 жител стародавньої культури.
Воно щоразу дивує навіть бувалих археологів.
Цього року до спроб розгадати таємницю давньої землеробської цивілізації часів енеоліту до української долучилася ще й німецька археологічна експедиція.
Зараз проводять розкопки ювілейного – п’ятдесятого – житла трипільців.
В ньому мешкала велика сім’я.
Поряд родина мала три гончарні горни.
-Ці житла наповнені керамікою, та унікальними речами. Цього року ми знайшли ніжку від величезної моделі трипільської хати – дуже цікаві унікальні знахідки, – розповідає Олексій Корвін-Піотровський, вчений секретар Інституту археології НАН України.
Під час спеціальної геомагнітної зйомки археологи знайшли на території поселення оборонний вал, що є найстарішою фортифікаційною спорудою в Україні, а ще стародавні храми та найдавніші в Європі гончарні горни.
Зі спеціальним обладнанням для таких досліджень допомагають іноземці.
-Нам не тільки вдалося виявити на цьому полі близько 3000 тисяч давніх споруд, уявіть собі, але і виявити якісь об’єкти, про які археологи не знали взагалі що вони існують. Ми не знали, що існує рів навколо цього поселення, ми не знали, що існують ці храми. Ми таким чином поширюємо знання про Україну, про її давню історію, – розповідає Михайло Відейко, завідуючий науково-дослідною лабораторією археології Київського університету ім. Б. Грінченка.
Трипілля дуже цікавить іноземних науковців.
Вони пильно стежать за дослідженнями українських колег і самі беруть участь у розкопках.
Цього року українсько-німецька експедиція досліджує поселення Майданецьке.
-Ми приїхали сюди через цей феномен в Україні. Це унікальне місце в Європі, де вперше в передісторії виявлено таке величезне поселення людей. Нас особливо цікавить відтворення цих будівель, життя трипільців і їхній побут, – розповідає Роберт Хофман, археолог Кільського університету (Німеччина).
Все цінне, що знайшли в землі, обережно переносять до музею “Трипільської культури”.
Тут кожній речі понад 5000 років: кераміка, знаряддя праці, побутові речі та фігурки.
Директор заповідника демонструє одну з найулюбленіших у відвідувачів знахідку – оберіг трипільської жінки.
– Вона вже унікальна тим, що ціла. Людина-птаха-богиня, чи це пов’язано з культом родючості, чи це пра-мати, від якої всі пішли, але ця статуетка шанувалася. Коли ми нею потрясемо, вона пустотіла, в середині в ній сім глиняних горошин, це шаманська річ, дуже священна для того часу і дуже дорога нам, музейникам, – розказує Владислав Чабанюк, директор державного історико-культурного заповідника “Трипільська культура”.
Розкопки трипільської культури на Черкащині держава востаннє фінансувала 1994 року.
Відтоді це роблять небайдужі іноземці.