Володимир Фесенко – політолог, голова Центру прикладних політичних досліджень Пента – розповів Фактам ICTV, яка робота має бути Україні по відновленню окупованій території і з якими труднощами ми зіткнемося.
Читайте: Нам кажуть, що питання з Кримом закрите.
Далі пряма мова.
Повернення Криму
Щодо по повернення, я – реаліст. Звичайно плани треба мати. Рано чи піздно у нас з’явиться вікно можливості.
Але по-перше, нам треба формулювання чіткої, послідовної економічної політики по відношенню до Криму.
Наприклад, торгувати чи не торгувати? Чим обернеться нам блокада торгових відносин? Треба розуміти, що в такому випадку ми самі відрізаємо Крим.
Я гадаю, що повної блокади бути не може, тому що там залишаються кримські татари та чимало наших громадян.
Одне з болючих питань – це захист прав. Яким чином захищати права наших громадян, тих, хто не хоче переривати зв’язки з материковою Україною.
Інше питання – це міжнародні суди. Відстоювання наших прав, які порушені в наслідок анексії. Тут також має бути чіткий стратегічний і тактичний план: яким чином це робити, в якій послідовності, як координувати цю діяльність в судах і т.д. Поки що його нема.
Безпекова політика. Військово-тактична політика зараз змінюється. Це завжди секретні документи.
Але події, які були в серпні та і зараз, військові навчання в Криму, певно засвідчили, що нам треба концентрувати на адміністративному кордоні біля Криму відповідні військові частини.
Там мають бути і підрозділи протиповітряного захисту і багато чого іншого. Тобто ми маємо усвідомлювати, що є ризик загрози наступу звідти. Адміністративний кордон з Кримом – зона небезпеки.
Важливий напрям політики – не стратегії деокупації в перспективі, колись, а що треба робить зараз.
Інформаційна політика – найголовніше, зрозуміти, яким чином доносити українське слово.
Деокупація
Якщо Росія опиниться в системній кризі, коли будуть політичні і соціально-економічні проблеми, влада різко послабне. Такі кризи Російська імперія переживала декілька раз. Таке можливе і ми маємо бути на поготові.
Я реаліст. Думаю, що вікно можливості з’явиться лише тоді, коли щось трапиться з Росією.
Зараз нажаль такої ситуації немає. Тому треба зосередитися на тому, про інших моментах, які ми обговорили: економічна політика, политика захисту прав наших людей, які там залишилися, інформаційна політика, порушенних при анексії.
Крим для ЕС та США – це подразник
Подразником Крим був на весні 2014 року. Зараз ми (Україна, як держава), більшість наших співгромадян, вже звикли, що Крим окупований. І до війні на сході України такж звикли. Це така реальність.
Для дипломатів Крим – це фонова проблема. Більший подразник для них – це Сирія. Війна на донбасі також, але вони хочуть якось це владнати, бо там вони бачать певний шанс. Росія може піти на компроміси.
Нам постійно нагадують, що повертити Крим не будуть. Наше завдання не давати світові забути про те, що Крим український і за ньго треба боротися. Крим треба визнавати.
Шо робити?
Слідкувати за картами, де Крим може бути визначений як Росія. Звертати увагу, на включення в склад офіційних делегацій російських представників Криму. це не можливо.
Тобто мають бути люди в МЗС, в інших відомствах, які слідкуватимуть за цим і матимуть на поготові алгоритм реагування на такі ситуації.
Скільки коштує Крим?
Є підрахунки. Це монографія, яку видав Національний інститут стратегічних досліджень. Але вони оріентовні, умовні втрати, які понесла Україна в наслідок окупації Криму і війні на Донбасі.
Я б зараз на заострявся на конкретних цифрах. Адже є прямі втрати (вишки Бойко – вони коштують близько мільярду, або наше майно, яке захоплене російськими окупантами). Але є і потенційні втрати (економічна зона в акваторії Чорного моря, яка зараз контролюється Росією). І це теж втрати для нас.
Якщо по цифрам, то мова йде про кілька мільярдів доларів. Скільки саме, я б не наважився сказати.
Марина Лишак.
