Про історію возз’єднання маленьких сиріт із Донбасу в американській родині – у 2 серії проекту ДІТИ.UA.
Світлану, Олю та Олексія з Мар’їнки до інтернату віддала власна бабуся. Бо мати катувала дітей лезом. За кілька років, у 2011 році, дівчат забрало в родину американське подружжя.
– Коли ми приїхали в притулок, працівник спитав – то ви забираєте дівчат? Хоча ми з ними ще навіть не спілкувалися. І ми сказали – авжеж. День знайомства з ними був просто божевільним. Вони були неслухняні й не розуміли, що відбувається. Проте, коли ми вже вийшли з притулку, сіли в машину, старша дівчинка, Оля, вибігла і прокричала нам щось російською. Ми запитали в перекладача, що вона хотіла. І він відповів, вона сказала “Будь-ласка, поверніться завтра”, – згадують американські батьки Джей та Елен.
За кілька днів до відльоту подружжя дізналося, що в дівчат є братик Олексій. Однак забрати його в США не вдалося – у хлопчика був інший біологічний батько. Він був у в’язниці, тому його не могли позбавити батьківських прав.
Пізніше Олексій зізнався, що не розумів, чому сестрички їдуть з інтернату без нього. Він думав, що вони ніколи вже не побачаться.
– Я засмутився, тоді я подумав, що їм байдуже до мене, – розповідає хлопчик.
Проте взимку 2014 року Джей та Елен повернулися в Україну за Олексієм. Батьки кажуть, ніколи не забудуть миті, коли діти об’єдналися після довгої розлуки.
– Якби ми приїхали на місяць пізніше, все було б втрачено. Ми не вивезли б його звідти (з Мар’ їнки. – Ред.) І його сестри ніколи б у житті вже не побачили брата, – каже подружжя.
Раніше ми писали про альтернативу інтернатам, яку знайшли американці.