Експеримент був спрямований на усунення зловживань при узгодженні документів із землеустрою. Ця схема – одна з найбільш поширених у земельній сфері.
Давно відомо, що існує практика стимулювання експертів, яка спрямована на спрощення та прискорення погоджень. І як зазначив Мартинюк, у нього немає приводу дорікати своїх попередників, що вони не намагалися її зупинити.
Узгодження документів із землеустрою відбуваються по всій країні, щодня, за участю сотень експертів. І встежити за кожним просто немає можливості.
Крім того, земельні відносини – сфера специфічна, і проста зміна виконавця нічого не вирішить. Мартинюк зазначив, що щоденне звільнення десятків корумпованих службовців не давало результатів, тому що корумпована сама система. У зв’язку з цим було прийнято рішення докорінно змінити протокол, а не постійно міняти людей.
У серпні 2016 року розпочався експеримент за екстериторіального погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. За 2 місяці була підготовлена інфраструктура, і 4 жовтня минулого року пройшов узгодження перший проект.
На практиці це виглядає наступним чином.
Організація землеустрою направляє проект до відділу Держгеокадастру за місцем розташування ділянки. Документи на узгодження представляються у фізичній формі або в електронному (відсканованому) вигляді.
Після реєстрації система документообігу за принципом випадкового вибору відправляє їх експерту в іншому регіоні країни. Відстежити рух заявки і вплинути на фахівця замовник не може. Експерт також не знає, від кого прийшов проект, і не має шансів вимагати гонорар.
Читайте: Один в полі воїн: НАБУ кидає виклик системі
З моменту старту експерименту на узгодження було відправлено майже 50 тисяч проектів. В онлайн режимі, через портал – понад 7 тисяч.
– Для нинішнього рівня поширеності інформаційних технологій в земельних відносинах, – сказав Максим Мартинюк, – 14% електронних заявок – вельми непоганий показник.
Проект знаходиться на розгляді 5 днів. Такий період встановлений внутрішнім нормативом Держгеокадастри, і він удвічі коротше передбаченого законодавством.
Відповідь відправляється у тому ж форматі, в якому був отриманий проект:
- з цифровим підписом на електронну пошту;
- в паперовому вигляді (передається до місцевого органу земельних ресурсів).
Якщо заявник вважає висновки експерта Держгеокадастра некоректно, є можливість подати апеляцію в центральний апарат, де комісія спростує або підтвердить порушення в процедурі узгодження.
Термін розгляду апеляції максимум 10 днів. Якщо зауваження експерта більше трьох разів були визнані безпідставними – він відсторонюється від роботи.
Проміжні результати експерименту
- Проекти в 100% випадків розглядаються у встановлений термін – 10 днів. А 70% – за 5 днів. Раніше заявка могла зависнути на тижні і місяці, поки замовник не знаходив спосіб дати їй хід.
- Зменшилась кількість проектів, повернутих на доопрацювання. Тобто, вирішилася ситуація, коли після усунення перших порушень, експерт знаходив все нові і нові. Припинити це можна було тільки грошовою винагородою, і подібною багаторазовою заявкою ставала кожна друга. А в деяких регіонах – майже всі.
- На рівні районів зруйновані локальні монополії фірм, що займаються питаннями землеустрою. Цей феномен розкрився, коли в Держгеокадастрі підняли статистику і з’ясували, що у деяких організацій 100% показник погоджень. При цьому експертний висновок видавався за 1 день.
Такі рекорди пояснюються не професіоналізмом, а зв’язками розробника з чиновниками місцевого органу земельних ресурсів. Реклама подібних правильних контор нерідко розміщувалася прямо в будівлі відділення Держгеокадастри, і його співробітники (вже колишні) безсоромно рекомендували їх відвідувачам.
Сьогодні проекти узгоджуються сторонніми експертами та знайомства з місцевими чиновниками вже не грають ніякої ролі.
- Уніфіковані вимоги до документації із землеустрою та єдиний підхід до його розгляду по всій країні.
Завдяки екстериторіальності узгодження, все історично сформовані регіональні вимоги до проектів зникли. Зверхнє ставлення фахівців з великих населених пунктів до колег з маленьких сіл, і думка, що ті не здатні розібратися в проекті, виявилися надуманими. За заявою Максима Мартинюка, його команді вдалося створити колективний розум.
- Найголовніше – тепер немає зв’язку між заявником і виконавцем, отже зникло саме джерело корупції.
За силою антикорупційного ефекту цей експеримент можна порівняти з впровадженням земельних аукціонів, які перекрили можливість неконкурентної передачі ділянок і різко скоротили повноваження чиновників щодо розпорядження землею.
У висновку Мартинюк сказав, що в системі земельних відносин залишилося ще безліч схем – іноді досить креативних, які формувалися і відпрацьовувалися десятиріччями. Тому важкий, але єдиний спосіб боротьби – усунути їх всі одну за одною.