Вибух на четвертому енергоблоці станції став найбільшою техногенною катастрофою, яку назвали трагедією 20 століття.
25 квітня 1986 року на ЧАЕС була запланована зупинка 4-го енергоблоку для чергового планово-попереджувального ремонту. Неплановою в цей день була перевірка параметрів генератора при глушенні реактора.
Експеримент мали провести на потужності реактора у 700 МВт, але перед початком рівень упав до 30 МВт. Оператор спробував відновити потужність і почав експеримент при показнику в 200 МВт (1:23:04). Через кілька секунд потужність реактора почала зростати і оператор натиснув кнопку аварійного захисту (1:23:40).
Після цього сталося два вибухи з інтервалом у декілька секунд, і реактор був повністю зруйнований (1:23:47-1:23:50).
Читайте: Прип’ять і зона відчуження: Школярі у 1980-х та покинуті будинки в наші дні
Серед експертів єдиної версії причини аварії не існує. Хтось бачить у трагедії провину персоналу, який, будучи впевненим у своїх силах і вміннях, вийшов за межі вказівок. Також винними називають конструкторів, які не довели можливі наслідки кризи до персоналу і не повідомили про аварійні загрози.
У результаті трагедії 31 людина загинула одразу на місці катастрофи, а близько 600 тис. ліквідаторів аварії сильно опромінилися. Крім того, від опромінення постраждали близько 8,4 млн. українців, білорусів і росіян. Близько 404 тис. людей через трагедію були змушені покинути свої будинки. А 207,5 тис. кв. км землі виявилися забрудненими цезієм.
У листопаді 2016 року четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції закрили новим саркофагом. Захисна арка стала найбільшою рухомою конструкцією у світі, яку побудувало людство.
Детальніше про хронологію та секретні факти трагедії читайте у спецпроекті Фактів ICTV, який ми готували до 30-річчя аварії.