PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTMxOSIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tZm9ybWF0PSJmdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1zaXRlX2lkPSJGYWt0eV9GdWxsc2NyZWVuIiBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1jb250ZW50X2lkPSJmYWt0eS5pY3R2LnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLmFkdGVsbGlnZW50LmNvbS9vdXRzdHJlYW0tdW5pdC8yLjExL291dHN0cmVhbS11bml0Lm1pbi5qcyI+PC9zY3JpcHQ+
ФАКТИ iPad / iPhone ФАКТИ Android

Загинуло четверо, а депутати тікали тунелем. Згадуємо 31 серпня 2015-го під Радою

Два роки тому зміни у Конституції України щодо децентралізації, за які проголосував парламент, викликали протести – обійшлося не без крові. Події розвивалися у двох кроках від Верховної Ради. Факти ICTV згадують, як це було.

Загинуло четверо, а депутати тікали тунелем. Згадуємо 31 серпня 2015-го під Радою

Що сталося в одному абзаці

31 серпня 2015 року у Києві під час зіткнень правоохоронців та учасників протестів біля будівлі Верховної Ради загинули четверо бійців Національної гвардії. Під час сутички була кинута граната. Усе це сталося на тлі голосування у першому читанні за законопроект №2217а Про внесення змін до Конституції України (у частині децентралізації влади).

 

Звідки взявся закон

Законопроект №2217а Про внесення змін до Конституції України (у частині децентралізації влади) вніс до парламенту президент Петро Порошенко. Це сталося 2 липня 2015 року.

9 липня Венеціанська комісія погодила цей законопроект. Зазначимо, що основна робота європейської комісії – це аналіз законопроектів, які стосуються конституційних прав.

 

Про що йдеться у законі

Законопроект змінює Конституцію України у частині децентралізації. Таким чином, здійснюється відхід від централізованої моделі управління країною (коли переважна частина влади зосереджена у Києві) та забезпечення місцевого самоуправління.

Законопроект також містив у собі зміни щодо адміністративно-територіального устрою. Зокрема, там закріплено, що територія України поділена на громади. А замість областей – регіони.

Окремої уваги вартий 18 пункт: Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.

Йдеться про Закон України про особливий статус Донбасу, який був створений в рамках Мінських домовленостей.

 

Чому обурилися люди

У 2015 році було багато спекуляцій з приводу особливого статусу Донбасу. По-перше, цього активно вимагала Москва – це була ледь не найперша умова росіян.

По-друге, деякі українські експерти називали особливий статус Донбасу капітуляцією перед Кремлем. Соціальні мережі були переповнені “зрадою” про те, що через деякий час ватажки бойовиків “ДНР” і “ЛНР” стануть народними депутатами Верховної Ради. Хоча насправді таких умов у цьому законі не було.

Проте, йшлося про амністію бойовиків. Це також додало масла у вогонь.

Але, як відомо, нічого так і не відбулося. Усе зупинилося на тому, що бойовики не пускали українців в ОРДЛО та захотіли фейкових виборів, які б не контролювалися ніким, окрім самих сепаратистів.

Ми вже бачили, як проводяться такі заходи на прикладі фейкового референдуму у Криму, який влаштувала Москва, щоб завершити анексію Криму.

 

Як голосували за децентралізацію

31 серпня 2015-го “За” проголосували 296 народних депутатів за необхідних 226 голосів. Більшість забезпечили фракції Блоку Петра Порошенка, Народний фронт, Опозиційний блок, Відродження, Воля народу. Також голосували 5 депутатів Самопомочі.

Проти – решта Самопомочі, Радикальна партія, позафракційні члени Свободи, Борислав Береза та Віктор Балога. Батьківщина та Дмитро Ярош – не голосували.

 

Хто влаштував протест під Радою

31 серпня у день голосування кілька політичних сил, зокрема Свобода, Радикальна партія, Громадянська платформа та УКРОП організували мітинг. Примітно, що після трагедії лідер Правого сектору Дмитро Ярош засудив криваві події під парламентом, назвавши їх “ідіотизмом та ФСБшною багатоходівкою”.

 

Що сталося далі

Протести переросли у сутички з правоохоронними органами, зокрема Національною гвардією. Кульмінацією подій стала граната, яка вибухнула прямо під ногами у бійців Нацгвардії.

 

Хто постраждав

Переважно правоохоронці. 131 співробітник МВС отримав поранення, 56 були госпіталізовані.

Серед протестуючих – 11 постраждалих, а також близько 30 затриманих.

Наступного дня, 1 вересня 2015-го, стало відомо про загибель трьох бійців Національної гвардії, які проходили строкову службу та отримали поранення 31 серпня під Верховною Радою. Серед них – Ігор Дебрін, Дмитро Сластніков, Олександр Костина. 24 вересня помер четвертий поранений 31 серпня нацгвардієц – Богдан Дацюк.

До речі, народним депутатам під час бійні довелося покинути Верховну Раду підземним тунелем.

 

Кого звинувачують

Найбільше критики зазнала партія ВО Свобода, яка була одним із організаторів мітингу під Верховною Радою.

А, згідно з версією слідства, гранату кинув близький до партії боєць батальйону Січ Ігор Гуменюк, а його друг, боєць батальйону Карпатська Січ Сергій Крайняк – запалив димову шашку для того, щоб допомогти з вибухом, вважають правоохоронці.

Та суд ніяк не може вирішити, яке покарання мають отримати Гуменюк та Крайняк. Вже два роки їх тримають під вартою. Востаннє суд продовжив їх арешт 19 червня 2017 року. Загалом, їм загрожує до 10-15 років ув’язнення або довічне.

 

Реакція на трагедію

Петро Порошенко звернувся ввечері 31 серпня 2015-го до українців. Президент пообіцяв покарати організаторів сутички під парламентом. Пізніше, 2 вересня 2015 року Порошенко звинуватив Кремль та Росію в організації кампанії з дестабілізації України.

Проте, 6 вересня 2015-го український президент каже, що відповідальні за зіткнення під Радою керівники політичних сил, які влаштували протест, а також виконавці, які кинули гранату. Зокрема, Порошенко тоді заявив про відповідальність фінансистів-олігархів, проте імен не вказав.

Тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вимагав довічного ув’язнення для тих, хто кидав гранату та закликав усі політичні сили засудити цей злочин.

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявив 8 вересня 2015-го, що гранат хотіли кинути сім. І це була провокація, яка повинна була змусити Національну гвардію відкрити вогонь по натовпу протестувальників.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков звинуватив у трагедії партію Свобода і її лідера – Олега Тягнибока.

У відповідь Свобода звинуватила у заворушеннях МВС та почала вимагати відставки Авакова.

Якщо побачили помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Завантаження...

Вгору Вгору
Вверх

    Знайшли помилку в тексті?

    Помилка