Засновник YES Віктор Пінчук перед виступом Тоні Блера пояснив суть нової традиції на Ялтинській європейській стратегії.
Віктор Пінчук:
– Ми хочемо встановити ще одну нову традицію нашої конференції. Шимон Перес був одним із найбільших друзів України. Він відвідував як президент Ізраїлю нашу конференцію тричі. І навіть коли не обіймав цю посаду, був нашим почесним гостем. Всі ми розуміємо, наскільки він був близьким для нас. І ми вирішили встановити нову традицію, щоби у нас була дискусійна, мирна панель імені Переса.
…Одного разу він мені сказав:
– Лідер має мати набагато більше мужності, аби домогтися миру, ніж розв’язати війну.
Перший промовець першої лекції миру імені Шимона Переса – Тоні Блер.
Читайте: Пінчук: До наступного року в Ялті!
Тоні Блер:
– Лекція імені Шимона Переса – особлива. Він був великим прихильником YES.
Перес розумів, що мир триватиме лише в тому випадку, якщо він походить із сили, а не із слабкості.
Коли я був прем’єр-міністром, і особливо це стосується північноірландського мирного процесу, а потім близькосхідного мирного процесу, я вивчав розв’язання конфліктів. Є 7 уроків мирного урегулювання. Усі вони важливі для України.
Урок перший: ви можете досягти миру лише з тими партнерами, які цього хочуть. З людьми, для яких переговори – не спосіб виграти час, аби підготуватися до наступної фази конфлікту.
Наприклад, подивімося на резолюції, які в ООН подає Росія. Вони походять від партнера, який хоче миру, або ж це тактичний маневр? Мир вимагає справжнього партнерства. Часом, воно може походити від виснаження, як в Північній Ірландії свого часу.
Мир означає зміну відносин з другою стороною. І зміну характеру й властивостей відносин. Від ворога до партнера. Це легко сказати.
Перес так і сказав:
– Ви досягаєте миру з ворогами, а не з друзями.
Але це складно зробити. Спадок конфліктів – це часто страждання. Отже, аби досягти успіху за столом з урегулювання, ви повинні підходити до цього через партнерство.
Справді, в цих переговорах може бути забагато цинізму. Я пам’ятаю, як під час перебігу півночноірландського конфлікту мені казали, що там ніхто не хоче миру. Водночас я закликаю лишатися реалістами, і так само розуміти, що вороги можуть стати партнерами.
Урок третій. Для того, аби мир тривав, має бути стабільна організація майбутнього. Іншими словами, це не можуть бути тактичні заходи, тактичні зручності. Мир має базуватися на принципах, які сприймаються як справедливі.
В Україні важко уявити мир, доки не буде уваги до цілісності її території. Але для вкорінення миру це розуміння має бути чітким, бо мирне урегулювання забирає час і багато зусиль. Забирає волю не здаватися. Зрештою, політики можуть домовитися про мирні угоди, але насправді мир відбувається між народами і людьми. І якщо люди не готові до миру, не готові знайти основу для миру, мир не досягнеться.
У 1998 році ми уклали угоду, яка лише 2007 року стала конституційною реальністю. Іноді я думаю, що близькосхідний мирний процес забере ще більше часу. Пройде багато років, поки настане справжнє примирення.
П’ятий урок. Мир настає, коли є лідерство. Лідери мають сказати тим, хто до них прихильний:
– Зараз настав час для миру.
А це дуже важко зробити. Коли я був лідером партії, то казав, що найважче для лідера сказати “Ні!” власним прихильникам. Їм треба опиратися, коли вони хочуть, аби ви займали радикальну позицію.
В сучасній політиці, зважаючи на хвилю емоцій, які створюють соціальні медіа, питання політичних лідерів таке: коли вони бачать хвилю – беруть знаряддя для серфінгу чи готові їй опиратися?
Ви ніколи не досягнете миру, якщо не будете готові опиратися звинуваченням у зраді.
Шосте. Важлива зовнішня підтримка. Я не бачу можливостей для миру в Україні без підтримки Америки та Європи. Такого ставлення, коли Росія шукатиме мир і робитиме все, що треба для його досягнення.
Практично за будь-яких умов конфлікт вимагатиме, аби зовнішні чинники підтримували мирний процес, а не підривали.
Сьоме. Потрібно економічно підтримувати мир. Ось чому в Україні мир і типи реформ, про які говорили Петро Порошенко та Володимир Гройсман, не існують в окремому вимірі від миру. Вони жорстко пов’язані. Мир людям легко прийняти, коли зберігається перспективна економічної надії.
Я процитую вам будь-яку мирну угоду у світі, що підтвердить сказане: без економіки мир не витримує. Отже, зміни і реформи в Україні – це необхідна складова мирного процесу.
Для України складова цього майбутнього – орієнтація на Європу. Конференція YES була замислена, аби розвивати обговорення європейських перспектив України. Україні потрібна Європа. Але й Європі потрібна Україна. Україна ніколи не має перетворитися на забутий куточок європейського ландшафту.
Українці повинні мати право визначати власне майбутнє, вирішувати, яких вони хочуть союзів і партнерств. І це має відбуватися вільно. Свобода не може бути принесена в жертву з міркувань доцільності. Сприйняття суверенної нації у межах її кордонів є сприйняттям її цінностей.
Ми повинні пам’ятати основи альянсу між Америкою і Європою. Він був створений не для агресії. Це не лише альянс спільних інтересів. У своїй серцевині він є альянсом цінностей. Це фундаментальна віра у свободу. Свободу обирати уряд, говорити, що думаєш, мати право на справедливий суд і робити все, що хочеш, не боячись, що хтось на власний розсуд може тебе обмежити. Це фундаментальні принципи, які лежать в основі європейського ідеалу. Народ України має на нього право.
Треба думати про мир і цінності, які допомагають його встановленню. Шимон Перес знав, що означає боротьба за майбутнє свого народу. Він знав, що значить відповідати на виклики, які здавалися неподоланними. І він знав, як зберігати надію, коли весь світ був вороже налаштований.
Зрештою, надії збулися. Я сподіваюся, що народ України теж дочекається цього часу.
Народе України, не здавайся!
Читайте: 1 день YES2017: неочікувані прогнози майбутнього
Нагадаємо, 14 вересня у Києві стартувала 14-та щорічна зустріч Ялтинської європейської стратегії (YES). Тема: Чи став світ новим? І що це означає для України? Факти ICTV ведуть пряму відео онлайн-трансляцію з форуму.