Нагадаємо, 26 вересня близько 22.00 було повідомлено про вибухи боєприпасів на військових складах Міноборони поблизу смт Калинівка Вінницької області. Прокуратура розслідує справу як диверсію.
Читайте: Курбан: Вибухи на складах Калинівки – 10-15% від того, що на нас чекало
– Що робитимемо після Калинівки?
– Потрібно розібратися у причинах. Одна з них – брак ресурсів. Ми знаємо, що держава поки не здатна забезпечити у повному обсязі потреби Збройних сил. Думаю, будуть зроблені висновки і надійдуть додаткові ресурси.
Щодо розбору причин. Треба дочекатися закінчення слідства.
– Чому армія – пріоритет №1, але вибухи складів продовжуються?
– На потреби армії виділяється менше, ніж мінімально необхідно.
Які надаються ресурси – такі ми забезпечуємо і можливості. Повністю гарантувати безпеку складів – це надвитратна річ, яку, поки що, держава не здатна забезпечити.
Читайте: Калинівку розміновують до грудня – Гройсман
На кожному арсеналі є потреба в укупорці.
Це дерев’яні ящики, в яких зберігаються снаряди багато років. За цей час дерево псується і стає непридатним для використанням.
Хоча б для одного арсеналу потрібно 500 тисяч ящиків. Наші можливості складають виготовлення 10 тисяч ящиків на рік. Порахуємо: відповідно, треба 50 років для того, щоб забезпечити укупоркою, яка необхідна для належного зберігання та транспортування – розсипом це робити не можна.
Побудова захищених залізобетонних сховищ – та сама картина.
– 50 років? Схоже на знущання. Це єдиний варіант?
– 50 років – це ще за умов, що буде ліс і фінансування робіт. І це лише на один арсенал. Усі процеси, які відбуваються з боєприпасами, – високозатратні і потребують технологій.
Витрачатися треба на все: розвантаження-завантаження, транспортування, технічне обслуговування, а якщо боєприпаси не обслуговуються – на утилізацію, протиповітряну оборону, охорону і оборону складів, протипожежне обладнання. На все це потрібні технології і час. Ви ж розумієте, що технолології – це вже не компетенція Збройних сил.
До вибухів у Калинівці було прийнято рішення збільшити кількість батальйонів для охорони та обслуговування. Але знову-таки – Збройні Сили обмежені чисельністю.
Не забувайте ще, що водночас Збройні сили виконують основне завдання – відсіч збройній аргесії, яке теж потребує значних ресурсів.
– У нинішніх умовах ми не можемо чекати 50 років…
– Альтернативи немає, окрім того, щоб виділяти багато коштів з бюджету. Усе залежить саме від фінансування: якщо створити додаткові підприємства, найняти людей, навчити їх і забезпечити усе це виробничими потужностями. Тоді можна буде зекономити час.
Також потрібен матеріал. Або пластик, або дерево. Де набрати стільки ресурсів? Тут треба думати про пріоритети. Укупорка – це тільки одна складова з багатьох речей для охорони складів. Це все кошти, технології і, головне – час.
Наприклад, побудова бетонних укріплень – це також час. А ще потрібні розробка проектів, бюджетні процедури – це не так багато часу займає, але все одно – це цілий місяць.
У нас навіть проблема з транспортуванням. Коли у нас є потреба транспортувати за добу усе – залізниця може забезпечити процедуру лише за кілька діб.
Повірте, Збройні Сили роблять максимум за наявних умов.
– Боєприпаси з Калинівки відправляли на передову АТО?
– Звичайно. Ресурси – це одна із цілей нашого противника. Він шукає способи, щоб зменшити наші можливості.
Юрій Луценко заявив про Балаклію: прокуратурою встановленою, що причиною вибухів стала диверсія.
Є велика ймовірність, що у Калинівці також диверсія. Оскільки вибухи почалися не з пожежі, а саме з підриву.
Читайте: Як після битви. Гасіння Калинівки з висоти пташиного польоту
Сам боєприпас вибухає від детонаційного імпульсу. Тобто, його треба підірвати іншим боєприпасами або підривником. Аби стався вибух боєприпасу від вогню – потрібна температура 1500 градусів.
За такої ситуації порох повинен горіти настільки сильно, що це не могло бути не поміченим.
Усі ознаки вказують на диверсію. Яким чином вона була зроблена? Розбереться слідство. Ми поки не знаємо, що саме призвело до вибухів.
– Кого треба покарати?
– Шукати крайніх або цапа-відбувайла, не знаючи, що відбулося – це повернення до 1937 року, коли без суду і слідства призначали винних, а потім їх розстрілювали.
Слідство повинно дати чітку відповідь. Тоді вже можна говорити про причинно-наслідковий зв’язок. Зараз говорити про кваліфікацію злочину або вину тих чи інших осіб – безграмотно і неконституційно.
Всі ці вкиди про нібито судимого командира арсеналу, лосів, які наче спокійно долали його огорожу, і безлад в армії, не більше, ніж фейк і маніпуляції.
– Так треба карати під час війни чи ні? Ви кажете про диверсію. СБУ не виявила у потрібний час диверсантів – на них є вина?
– Диверсанти на те й диверсанти, що вони не чекають доки їх схоплять. Виявити їх дуже складно. Збройні сили – фінальна ланка, як воротар, який опиняється один-на-один з нападаючим.
Так, диверсанти це прерогатива СБУ. Але, у світі не існує засобів, які можуть гарантовано захистити від диверсії. Це може бути закладення якогось вибухового пристрою, постріл або безпілотник. Є ще багато способів.
Читайте: 3 дивні речі, після яких почали вибухати склади боєприпасів у Калинівці
Усі, починаючи з кордону, спеціальні служби, поліція та інші громадяни України повинні бути максимального уважними до всіх подій довкола них. Воює країна, а не армія. Армія – це лише об’єкт атаки іншої держави.
– З ваших слів виходить, що від диверсії не застрахуватися ніяк…
– А ви вважаєте себе захищеним від бандитського нападу чи нападу хворої людини? Поки що не знайдено гарантованих засобів забезпечити безпеку будь-якої людини.
Шукати крайніх – деструктивна позиція під час війни. Це самопоїдання і плач біля розбитого корита.
Одна із ключових інновацій, яку ми впроваджуємо в армії, це удосконалена методика аналізу проведених дій. After action review англійською. Я один з її лобістів.
Так от, одним з її ключових принципів є не пошук винних, а пошук шляхів вирішення проблеми. Цього якраз не вистачає в нашій країні.
Певна частина якої зайняла позицію критиків, а інша, більш свідома, просто стала на її захист. В тих умовах, які є. З тими ресурсами, які є.
Пасивній частині вже час усвідомити, що треба ставати реальним учасником забезпечення безпеки нашої країни, об’єднуватися і шукати вихід із ситуації, яка сталася.
Богдан Амінов.